У чотирьох селах Любешівської громади лишаються підтопленими майже 16 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. На земельних паях у воді опинився увесь врожай селян. Там, де люди садили городину та ячмінь – плавають лебеді та гуляють чаплі.
Другий день «Суспільне Волині» розповідає про підтоплені райони області та наслідки весняного паводка. У рамках марафону «Велика вода на Волині» разом з експертами шукаємо шляхи, як здолати природне лихо та допомогти людям відновити домогосподарства.
Втрачені посіви і брудні криниці
«Посіви, поля всі затоплені, шкода дивитися. Тепер там плавають лебеді», – розповідає житель села Рудки Олександр Кадлубовський.
Десь серед утвореного озера опинився і гектар його землі разом з урожаєм.
На своєму паї саджав картоплю, моркву, буряки. З того, каже чоловік, жила уся родина:
«Жінка не працює, один я працюю, двоє дітей. Треба ж нам із чогось жити. Ми мусимо садити, сіяти, бо тримаємо і коня, і корову, треба ж кормити чимось».
У сусідньому селі Заріка місцеві жителі з початком весни почали будувати імпровізовані дамби з піску, біля хат риють рови для стоку талої води.
У сезон танення снігу та рясних злив псується вода у криницях.
«Це вже вона чистіша, як чай була, а вже не жовта», – каже місцевий житель Володимир.
Розповідає, попри якість, все одно пив воду з криниці, бо іншої немає.
Дорогі насосні станції
Воду у підтоплених селах відкачують лише механічним способом. Лише за минулий місяць насосні станції викачали 9 млн м3 води. Всього з початку року через насосну станцію пройшло 18 млн м3.
«Робота насосної станції коштує дорого, – каже начальник Любешівської експлуатаційної станції Віктор Крисько: Використали весь обласний ліміт електроенергії. Навіть перебрали більше ніж у два рази».
Розповідає: в березні на оплату електроенергії було виділено 350 тисяч гривень на всю область. Лише Любешівська експлуатаційна дільниця використала 780 тисяч гривень.
Воду з осушувальної системи перекачують за допомогою насосної станції у річку Стохід, каже машиніст Олександр Артисюк. Нині на станції два насоси, кожен – вагою 1,5 тонни.
Машиніст станції розповів, що в годину один насос використовує 45 кіловат електроенергії. За секунду викачує до 750 літрів. Щоб розрахуватись за використану електроенергію Регіональний офіс водних ресурсів звертатиметься до громад.
Як зупинити підтоплення і врятувати врожаї
Провідний інженер-гідротехнік експлуатаційної дільниці Микола Шпанчик говорить: рівень підтоплення досі вищий за пів метра. Щодоби за допомогою насосної станції його вдається знизити на 2 сантиметри, але угіддя досі затоплені.
В експлуатаційній дільниці вирішили провести аварійний скид надлишкової води.
«Нам треба скинути воду надлишкову. Насосна станція не в змозі перекачувати її до потрібного рівня. При піднятті затворів, вода певний час буде проводитись самотьочний скид води», – каже інженер-гідротехнік.
Микола Шпанчик каже, більше трьох кілометрів магістрального скидного каналу до річки Стохід не чистили понад 40 років через відсутність грошей, зараз він недієвий. Замість нього розрили перемичку до заплави.
Підтоплення сільгоспугідь в Любешівській тергромаді можна було попередити. Достатньо розчистити і відновити меліоративну систему. Це 407 км каналів. Зі слів Миколи Шпанчика, орієнтовна вартість розчищення одного магістрального скидного каналу - 105 тисяч грн.
Нагадаємо, зі слів начальника департаменту агропромислового розвитку області Юрія Горбенка, торік не було виплат фермерам і одноосібникам за підтоплення земель. Обласна комісія з надзвичайних ситуацій тоді не визнала жодного випадку підтоплення як надзвичайної ситуації регіонального рівня. Каже: процедура визначення підтоплення прописана постановою Кабміну. Цього року звернень від селян поки не було.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині сільськогосподарські угіддя – у воді
