Світу постійно потрібне українське зерно. Багато українського зерна.
Воно було потрібне і 1914-1917-тих російській імперській армії, і 1918 союзній німецькій армії, а згодом продразвьорзткамі окупаційній большевицькій.
Хліб з українського зерна не гірчив Заходу у 1932-му і 1933-му.
Його потребували вже не дружні німецькі окупанти у 1941-му, і останнє відбирали відвічні вороги під облудною масковскіх асвабадітєлєй у 1946-му.
Світу знову потрібне українське зерно.
А скільки душ українців заберуть криваві жнива, скільки ще має впасти українців у землю, щоб прорости колоссям, скільки крові треба щоб цю землю удобрити - це байдуже…
Говорячи про продовольчу кризу, зріст цін, загрозу голоду і про необхідність відновлення постачання українського зерна, мовчать про відновлення державних кордонів у межах міжнародного права.
Від ООН і до папи римського.
Всім потрібне зерно. А нам потрібна Україна.
І було б справедливо, щоб ми допомогли світу і всім потребуючим зерном, а нам - відновленням повного суверенітету…
П.С. Ціна українського зерна чітко вловлена на обладинці The Economist.
Юрій СИРОТЮК, боєць 5-го окремого штурмового полку, директор Української студії стратегічних досліджень, народний депутат України 7 скликання від ВО "Свобода"
