Саме так, серед білого дня, зухвало, не соромлячись, залазять у кишені до військових і кладуть забрані кошти у свої бездонні.
А тепер, як казав їхній папєрєднік, «аценітє красату іґри».
Спочатку Кабінет міністрів вносить зміни у Постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28 лютого 2022 р., якими встановлює, що додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень виплачується лише тим, хто перебуває в районі проведення бойових дій.
Тобто ті військові, які зараз охороняють наш північний кордон, очікуючи напад з Білорусі, чи стоять в Одеській області або пильнують московський придністровський анклав, проходять вишкіл у Старичах чи Десні, куди не раз прилітало, вони в не є районі проведення бойових дій і що? Вони не готуються захищати нашу державу? Вони наражаються на небезпеку? Вони не присутні на службі практично цілодобово?
1 липня Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин, згідно з яким роботодавці більше не платитимуть зарплати працівникам, мобілізованим чи призваним на військову службу під час дії воєнного стану.
І не треба нарікати на одну сумновідому Трєтьякову, бо за цей закон проголосували нардепи усіх фракцій за виключенням «Батьківщини». Загалом 262 народних обранців. Вони не просто забрали зарплату мобілізованих за місцем роботи, вони забрали у роботодавця можливість діяти на свій розсуд, наприклад продовжувати платити заробітну плату.
Ну, а щоб забрані у військових гроші даремно не пропадали, в парламент 18 липня вноситься проєкт Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України» № 7561, згідно з якою народним депутатам виплачуватимуться надбавки за рахунок надходжень до Держбюджету від міжнародної допомоги.
19 липня нардепи конституційною більшістю голосують (за – 308). Та й як не проголосувати, якщо серед ініціаторів постанови не лише керівництво парламенту, а й представники усіх фракцій. За проголосували, всі без виключення, фракції. А вже 20 липня Постанову підписує спікер парламенту Стефанчук.
А чого зволікати? Треба ж якось фінансувати «закарпатський котьол» і селфі-батальйони. Тим більше, що після 24 лютого у народних депутатів суттєво упали можливості отримувати додаткові кошти: олігархи намагаються здихатися свого статусу і за наявною інформацією припинили або звели до мінімуму фінансування, а доплат у конвертах від «великого будівництва» немає. Погодьтеся, що таке життя нестерпне. Тому й знайшли народні обранці вихід: взялися за улюблену справу – за мародерство.
І це не підняття зарплати з 30 до 50 тисяч, це, як мінімум, вдвічі більше. Бо ж народним депутатам платять ще гроші на здійснення депутатських повноважень у розмірі заробітної плати. Тобто 100 тисяч. Таким чином нардепи прирівняли себе до наших Героїв, які боронять нашу землю у самому пеклі війни.
Що ж ви робите, падлюки? Ви війну виграли? Та саме так 100 років тому московські большевики здурили українців, агітуючи, що не треба воювати за всю Україну, якщо в тебе там удома жінка і діти не мають засобів для існування. І більшість розійшлася по домівках. У результаті – програна війна, окупація і Голодомор-геноцид.
Це, по суті, злочин проти наших військових і злочин проти держави.
Це ж яким покидьком треба бути, щоб забирати кошти у мами чи тата, які воюють, забирати у дітей, які воюють і утримують своїх батьків. Так нам потрібна сучасна високоточна зброя! Але без українського солдата, без українського вояцького духу ми перемоги здобудемо. А ці обмандачені падлюки цей дух нищать. Бо заставляють солдата думати, чи не голодні його діти. А при голій зарплаті військового в 12-14 тисяч, що лишиться після ініціатив влади, і на фоні катастрофічного знецінення гривні і підвищення цін на все – це цілком реальна річ.
Ідеолог українського націоналізму Ярослав Стецько у своїй праці «Дві революції» чітко окреслив, чому революція Хмельницького перемогла, а революція Мазепи, на жаль, ні. Бо Хмельницький не лише ставив питання національне, але й також соціальне. «Ідея української соціяльности не включена в українську революцію, себто у визвольну війну, означає її поразку. Немає сумніву: вирішальним є чинник національний, але він мусить бути виповнений українським змістом у кожному відношенні, також у соціяльному», – писав Ярослав Стецько. Український вояк має бути певен, що про нього дбають закони української влади, за таких умов він буде спокійно захищати українську державу, свідомий, що вона дбає про його рідню.
З огляду на це у 2014 році Верховна Рада з ініціативи фракції «Свобода» зняла з народних депутатів та міністрів усі надбавки, залишивши лише чистий оклад – чотири з половиною тисячі гривень. Бо саме так проявляється справжня солідарність на війні. А потім до влади прийшли мародери і всі надбавки тихенько повернули. Бо вони розуміють «солідарність» по-своєму. Теперішні не кращі.
Найогидніше, що влада все це робить під гаслами «Віримо в ЗСУ! Слава Україні!»
Бо для них – це мода. Не більше..
Андрій Мохник, депутат Верховної Ради України 7-го скликання, заступник голови ВО "Свобода"
