В далекі, десь 1340-1384 роки, на території Волині за часи останнього князя Володимиро-Галицької землі Дмитра-Любарта були в обігу ось такі гроші.
На аверсі монети викарбувано зображення гербу Волині – рівнораменний хрест, та на реверсі – герб Галичини лев. Використання цих гербів Любартом можна пояснити тим, що, по-перше, Любарт у 1331 році одружився на дочці володимирського князя Андрія Юрійовича Агрофіні, та став наступником волинських князів. По-друге Любарт наслідував по матері Леоніді (Євні) Галицьке князівство, оскільки вона була галицькою княжою.
Динарій Дмитра-Любарта із зображенням гербу Волині – рівнораменний хрест
На реверсі – герб Галичини лев.
Володарі Волині Любарт та Вітовт карбували власну грошову одиницю у Луцьку, впливаючи на грошовий обіг. Але про це згодом.
Сам факт грошової одиниці на Волині свідчить про важливу роль в тодішній економіці та розвиток торгівлі, культури і так далі. Щоб собі розуміли, так званий «безмонетний період» на руських землях, в тому числі на Волині, у ХІV-ХVI століттях змінювався стадією обігу литовсько-польських грошових еквівалентів часу середньовіччя. Ці монети карбувались у Луцьку, Львові та Києві.
В той час по всій Європі та Волині в обігу перебувала загальноєвропейська валюта під назвою празький грош. Це свого роду, як сучасні долари чи євро, він яких далі визначали курс внутрішньої валюти.
Якщо говорити про тодішній курс, то він був досить цікавим.
При підрахунку празьких грошей застосовувалась нова грошова лічильна одиниця – копа, яка складалась з 60 монет. Нарівні із копою на Волині вживалась і стара грошова-лічильна одиниця гривна (48 грошів).
Тоді і сам гроші виступав, як лічильна одиниця, що дорівнював спочатку 12 динаріям, згодом 16, а з 1998 року - 18 динаріям. На сучасний лад, відбувся «обвал» динарія.