Активність виборців на дострокових виборах до Верхової Ради 21 липня може бути меншою за 53-55%, вважає політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов
У статті на "Українській правді" він обґрунтовує своє припущення тим, що частина громадян піде у відпустку й не змінить місце голосування, а частина виборців вважатиме переможця виборів вже визначеним і без їхніх голосів.
Як зазначається, явка на виборах Верховної Ради стабільно нижча за явку на виборах президента України.
У 2014 році розрив між явкою на президентських та парламентських виборах склав 7,3%. Показник явки на президентських виборах 2019 року зріс порівняно з 2014 майже на 3%, якщо порівнювати перші тури, – тож імовірно, що й показник активності на парламентських виборах 2019 року дещо перевищуватиме показник 2014 року.
Шаповалов припускає, що 21 липня на дільниці прийде на 8-10% менше виборців, ніж у першому турі останніх президентських виборів, – і явка складе 53-55%.
Але відпустки і втома від політики можуть зменшити і цей показник.
Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", у другій половині липня відпустки планували 24% українців, з яких лише 33% планували провести відпустку у своєму місті/селі. Скільки з них подбають про зміну місця голосування – не відомо.
За червневими даними "Рейтинга", однозначно голосувати 21 липня планували 65% респондентів, ще 18% скоріше за все пішли б на дільниці.
Втім, реальність може виявитися іншою. Опитування "Демініціатив" та КМІСу, проведене за тиждень до першого туру президентських виборів показувало, що близько 85% громадян висловлювали намір взяти участь у виборах, а насправді явка склала 62,8%.
На думку Шаповалова, посприяти зростанню виборчої явки можуть кілька факторів: спрощення процедури зміни місця голосування, участь у виборчому процесі нових політиків із високою публічною довірою, мобілізаційна дія звернень партій до своїх прихильників.
