З водопровідних кранів українців тече вода жахливої якості. Там можна знайти алюміній, залізо, марганець, цинк та ще безліч домішок, небезпечних для здоров'я,
Про це повідомляє ТСН.
Із трьома 6-літровими бутлями Юля Гук кожного тижня ходить до сусіднього магазину, де набирає воду з автомата, бо вона смачніша. "Їжа смачніша. Не віддає ніякого запаху", - каже вона. Натомість із крана вода тхне, тож Юля жодного разу не ризикнула її навіть спробувати. "Тече вода смердюча. Іноді вона руда. Тобто вживати її не дуже хочеться", - каже киянка. До її крану вода потрапляє з Десни або Дніпра. На очисній станції річкову воду хлорують, додають реагенти, які позбавляють її бруду, та пропускають через фільтри. На кожному етапі фахівці контролюють якість. "Щогодинно проводяться аналізи з контролю за якістю води. На виході з очисних і на виході з резервуару чистої води", - пояснив головний інженер управління експлуатації Дніпровської водопровідної станції Олександр Грищенко. Там запевняють, що до трубопроводу вода потрапляє чиста, пити її можна – навіть самі не гидують. Хоча вона має виразних запах і смак хлору.
Алюміній, залізо, марганець, цинк та ще безліч домішок, небезпечних для здоров'я. Усе це - тече прямо із-під водопровідних кранів не лише киян, а й мешканців інших регіонів України. Люди бояться не те, що пити рідину, а й митися в ній. Звідки у воді беруться небезпечні домішки – далі у сюжеті.
В інституті, яким керує Владислав Гончарук, проводять аналізи води із різних точок не лише Києва, а й інших регіонів країни. Визнають, що знаходять у рідині дуже багато небезпечного. На додачу у воді безліч хвороботворних бактерій, які розмножуються у трубопроводі. Євген Кунь разом зі своїми співробітниками займається інвентаризацією водопровідних мереж у Житомирі, Кропивницькому та ще кількох містах та зізнається, що стан труб його просто жахає. Часто труба, по якій вода тече у крани місцевих мешканців, більше схожа на каналізаційну. "Якщо їх не замінити планово, то там оцей процес буде проходити постійно. І відповідно, всі мережі потрібно проаналізувати, їх перебудувати і запланувати їхню реконструкцію", - каже співвласник інжинірингової компанії.
Зараз реконструкції потребують майже 70 тисяч кілометрів водопровідних труб по всій країні, це як шість діаметрів Землі. Робота така потребує величезних коштів – майже 8 мільярдів доларів. Однак найбільша небезпека криється у каналізаційних стоках. Бортницька станція аерації, куди щодня зливається уся каналізація Києва - близько 800 тисяч тонн. Через це сморід стоїть на кількасот метрів навколо. Тут стоки очищаються, зливаються до Дніпра, звідки потім знову потрапляють у водопроводи. Однак станція працює з останніх сил. "Практично зношена, тому її ресурс уже достатньо обмежений. Не реконструювати станцію – це може призвести до екологічної катастрофи", - розповів керівник дирекції з реконструкції Бортницької станції аерації Олег Лисюк. Якщо станція вийде з ладу, усі стоки опиняться не лише у кранах киян, а й мешканців інших областей, що нижче за течією Дніпра. Початок реконструкції Бортничів запланований на найближчий рік, однак сам процес триватиме близько п’яти років. Головне, аби за цей час обладнання не вийшло з ладу, і не сталося екологічної катастрофи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гаряча вода у Ковелі буде цілодобово
