Глибока і водночас легка книжка про покинуте вірменське село далеко в горах. Наріне Абгарян знову порадувала надзвичайно витонченою книгою, де продумано все: від головних героїв, до буденних справ. Голод, посуха, землетрус, війна... це село пройшло всі лиха, але залишилось жевріти на карті, навіть після того, як сильний землетрус забрав півсела в прірву.
І, ось, їх 16 жінок, та 8 чоловіків, які залишились та чекають на смерть. І поруч з ними - головна героїня Анатолії, яка вирішила, що помре вже, у свої 58 років. Історія кожної родину, дуже цікава і багата, тут і Валінка з Воно - княжого року, і Ясаман - цілителька травами, І Васо - коваль від Бога, Сатенік - стара телефоністка та багато інших. Всі вони бережуть історію одного села, історію глибоку, та історію страшну. Тут і завзятий поштар-атеїст, та священик, і їхні кумедні розмови про вічне, тут і смачні вірменські страви та тепла душевна рівновага.
І лише одна мить, лише один абсолютно невинний малесенький пакуночок щастя врятує село від вимирання. А звуть її Воске - останнє немовлятко... 80-ти річні дідусі та бабусі, забудуть про болячки та непрохану смерть і знову візмуться за ниточку життя. Адже тепер у них є Воске - одна на всіх радість.
Орися Вознюк
