В Україні в першому читанні ухвалили законопроєкт №2458, в одній зі статей якого пропонували дозволити комунальним постачальникам зламувати будинки і квартири споживачів, щоб від'єднати послуги. Щоправда, комітет цю норму відхилив, а вже в другому читанні її виведуть із документа.
OBOZREVATEL розібрався, на кого і як вплине законопроєкт №2458 і що зробити, щоб не переплачувати за комуналку.
Квартири українців можна буде зламувати за борги?
Автори законопроєкту запевняють, що ні. Хоча така норма дійсно прописана в документі, мовляв, за порушення договору виконавець комунальної послуги може несанкціоновано потрапити в житло. Наприклад, якщо користуватися водою, але не оплачувати її, водоканал може відправити працівника, зламати двері й перекрити кран.
Ця норма в документі є, але голосували документ уже без неї, запевнив OBOZREVATEL автор документа, нардеп від "Слуги народу" Євген Пивоваров. За словами політика, модель законопроєкту розроблювалася ще минулим скликанням Ради. Його потрібно було ухвалювати, щоб навести порядок у питанні укладення договорів. Тому документ вирішили підтримати, але без норми про доступ до житла.
За процедурою апарат Верховної Ради зареєстрував законопроєкт із нормою про несанкціонований доступ до житла, але під стенограму засідання документ у першому читанні брали вже без цієї статті.
"Цю норму ввели в модель закону ще на минулому скликанні. Її ми скасували на комітеті. На сайті Верховної Ради розміщено той проєкт, який містить цю норму. Але ми розглядаємо законопроект за скороченою процедурою, вже до другого читання цієї норми не буде", – розповів Пивоваров.
Ще один із авторів законопроєкту Юрій Камельчук також підтвердив у розмові з OBOZREVATEL: документ ухвалять без скандальної правки.
"Я уточнював, чи підтримується ця норма: не підтримується, якщо вона залишилася, то повинна бути змінена або викинута взагалі. Якщо це так буде залишатися, то я відкличу свій підпис і не буду голосувати в другому читанні", – сказав Камельчук.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради також дійшло висновку: якщо нардепи дозволять несанкціонований доступ у квартири й будинки, фактично вони порушать 30 статтю Конституції України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На камеру: «Слуга народу» проїхався в маршрутці, сфотографувався і вийшов, не заплативши
Що ще змінять?
В Україні до 1 травня 2020 року кожен споживач комунальних послуг повинен був вибрати модель відносин із постачальниками.
"Кожен власник багатоквартирного будинку повинен був укласти договір у паперовому вигляді. Люди не хотіли бути ініціаторами цього самостійно. На 1 травня 2020 року дуже мало було договорів", – пояснює Пивоваров.
Згідно з новими правилами договір укладатимуть автоматично, а його умови зобов'язані розміщувати на сайті постачальника.
Ще одна важлива норма – в будинках, які користуються автономним опаленням, зможуть індивідуально призначати тариф на тепло. З такою позицією не згодні співробітники науково-експертного управління Ради. Мовляв, якщо тарифи не регулювати, то їх можуть безпідставно завищувати.
"Неприйнятним, на наш погляд, є пропозиція законопроєкту про доповнення ст. 21 Закону нової ч. 6, в якій надається така послуга: "Тарифи на комунальні послуги з постачання теплової енергії, що виробляється підприємством за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються і встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку". Встановлення тарифів для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного теплопостачання, на нашу думку, призведе до економічно необґрунтованих тарифів", – йдеться у висновках до законопроєкту.
Ще одна технічна правка – внутрішні газові комунікації повинні будуть обслуговуватися підприємствами-постачальниками.
Найкращий варіант – створити ОСББ
В українців був рік на те, щоб визначитися, який формат відносин із постачальником вибрати: колективний або індивідуальний. Якщо цей шанс проігнорувати, з кожним автоматично підпишуть індивідуальний договір.
І головна різниця в тому, що за індивідуальним договором доведеться платити абонплату. Розмір абонплати буде вказано в договорі, і платити її доведеться щомісяця, навіть якщо ви взагалі не користувалися комунальною послугою.
Детальніше про те, що таке абонплата й навіщо її придумали, можна прочитати тут. Щоб не платити зайвого, насамперед необхідно познайомитися з сусідами. Далі – провести збори і створити ОСББ. У такому разі з постачальниками можна буде укласти колективний договір і не вносити абонентську плату, до розміру якої, зокрема, вносять витрати на підписання документа з кожним клієнтом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні кардинально перерахують прожитковий мінімум: на кого вплине та скільки отримаємо?
"У законі сказано, що до 1 травня 2020 люди мають право визначитися з тим, який варіант їм підходить. Для цього потрібно буде скликати загальні збори, на які повинні зібратися власники не менше 75 відсотків житлових площ, ухвалити відповідне рішення. ОСББ може також делегувати такі права своєму голові правління, і він тоді від імені жителів має право укласти колективний договір. На загальних зборах можна визначити людину – когось зі співвласників квартир", – розповіли OBOZREVATEL в одному з водоканалів.
Якщо укладати індивідуальні договори, щомісяця за повірку лічильників, видачу довідок (коли вони потрібні) і друк платіжок стягуватимуть 15-22 грн абонплати.
