З’їзд ВО «Свобода» висунув кандидатом по мажоритарному виборчому округу № 21 від об’єднаних сил націоналістів на дочасних виборах до Верховної ради України 21 липня Юрія Поліщука. У інтерв’ю з кандидатом – про основні завдання цього «походу» на вибори.
– Юрію Петровичу, коротко – про себе.
– Все моє життя пов’язане з Ковельщиною. Народився я в селі Облапи в родині майстра лісу та сільської вчительки. Вдячний їм, що навчили мене любити людей, відрізняти добро від зла і цінувати людську працю. Моє дитинство і юність пройшли в Скулині. Маю вищу освіту. Закінчив історичний факультет Волинського держуніверситету і магістрату Національної академії державного управління. Працював вчителем історії, директором школи, заступником начальника відділу освіти Ковельського району. Після перемоги Революції Гідності, коли в країні настало безвладдя, протягом семи місяців довелося очолювати Ковельську райдержадміністрацію. Сьогодні працюю начальником управління гуманітарної сфери в Люблинецькій ОТГ.
– Чим зумовлене Ваше рішення балотуватись до парламенту?
– Зсередини державу роз’їдає кланово-олігархічна система. Сьогодні країна належить не народу, а олігархам, які корумпують увесь державний апарат, зверху й донизу: скуповують голоси, утримують цілі фракції своєї прислуги в парламенті. За це прислужники олігархів у владі ухвалюють такі «закони», «постанови» і «рішення», які дають змогу купці олігархів жирувати, в той час як більшість людей перебувають за межею бідності. Змінити це можуть лише українські націоналісти. Тому одним із найважливіших завдань у парламенті є ухвалення пакету Антиолігархічних законів, розроблених і поданих у Верховну Раду депутатами з ВО «Свобода», які і зможуть зруйнувати корупційні схеми та значно збільшити надходження до бюджету.
– Які завдання ставлять перед собою націоналісти в майбутньому парламенті?
– Сьогодні існує реальна загроза втрати Україною державного суверенітету. Це – відкрита агресія Росії, підтримувана «п’ятою колоною» всередині країни. Тому націоналісти сьогодні об’єдналися в потужну команду, щоб зупинити промосковський реванш. Мене турбує байдужість, недалекоглядність окремих громадян України, які голосують за різні проросійські «опоблоки». Скажіть, як можна під час війни підтримувати агресора? Відданий голос за Бойка, Медведчука, Кернеса та їх подібних – це плювок на могили наших воїнів, героїв Небесної Сотні, на наше минуле і майбутнє.
– Які проблеми існують в окрузі, на селі?
– Я не збираю, як деякі кандидати перед виборами, перелік проблем. Я живу і працюю серед людей, постійно спілкуюся з земляками, тому знаю, чим вони живуть. Лише під час однієї із зустрічей селяни порушили з півтора десятка проблем. Проаналізувавши їх, прийшов до висновку, що дві третини з них вирішуються тільки на рівні центральних органів влади. Це були питання низьких зарплат і пенсій, субсидій, підвищення цін на проїзд у міжміському транспорті тощо. Тобто, найбільше людей турбує відсутність ресурсів для гідного життя. В державі не створені умови для того, щоб кожна людина, яка працює, могла забезпечити для себе гідний, достатній рівень життя.
Відбувається планомірне знищення села. Не створено жодних умов для розвитку фермерства та особистих селянських господарств, закриваються фельдшерсько-акушерські пункти, школи. Я категорично проти торгівлі землею сільськогосподарського призначення, оскільки її зможуть викупити лише ті самі олігархи, після чого в селі запанують великі агрохолдинги, для яких основним є викачати з української землі максимальні прибутки. Натомість ми докладемо зусиль, щоб через прийняття державних програм створити необхідні умови для розвитку приватних селянських і фермерських господарств.
Серйозною проблемою для всіх є підведення електроенергії до нових житлових масивів. Велика кількість звернень, запитів не дає і не дасть результату. Єдиний шлях – на законодавчому рівні прийняти рішення про повернення в державну власність усіх обленерго та інших стратегічних підприємств паливно-енергетичного комплексу. Зробити це зможуть тільки українські націоналісти, коли будуть у парламенті.
– Ви – заступник голови профільної комісії обласної ради з питань освіти, культури. Яка ситуація в цих галузях?
– За новою українською школою всі забули, що існує ще українське дошкілля і позашкілля. Вважаю, що на перехідному етапі процесу децентралізації необхідно ухвалити програми підтримки цих ланок освіти, інакше ми втратимо багатьох фахівців у садочках, центрах позашкільної освіти, спортивних школах. Сьогодні потрібно рятувати наші музичні школи від чиновників із Міністерства культури. Також потрібно правильно розподілити кошти освітньої субвенції, щоб педагоги міст і селищ міського типу не почувалися обділеними, коли отримують заробітну плату. В майбутньому парламенті планую працювати в комітетах, пов’язаних саме з питаннями освіти або ж розвитку місцевого самоврядування.
– Ваше ставлення до адмінреформи і децентралізації.
– Децентралізація, безумовно, потрібна. Нинішні зміни нагадують швидше експеримент, аніж реформу. Тобто, «гру» спочатку розпочали, а потім по ходу стали придумувати правила. До прикладу, окремі громади на Волині перед об’єднанням вважали, що будуть самодостатніми, однак після того, як податок на пальне із заправок центральна влада забрала, ситуація кардинально змінилася. Виконавча влада не повинна ділити громади на спроможні і не спроможні. Основне завдання – зробити всі громади спроможними. Для цього слід продовжити фінансову децентралізацію, щоб якомога більше ресурсів залишалось на місцях, а кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовувати виключно на розвиток «слабших» громад.
– Якою бачите наступну Верховну Раду?
– Верховна Рада буде такою, яку виберуть люди. Особисто я хочу, щоб наш парламент перетворився з «бізнес-клубу» різних «бариг-рішатєлєй» на відповідальний законодавчий орган, який ухвалюватиме якісні закони для кращого майбутнього українців. Закони, які утверджуватимуть в Україні соціальну і національну справедливість.
– Як проводите вільний час?
– Маю чудову сім’ю. Дружина Тетяна працює медичною сестрою . Старший син закінчує магістратуру у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Він у нас – майбутній юрист. Молодший Дмитро закінчив 10-й клас Ковельської міської гімназії. Ціную родинні свята, особливо, коли разом із своєю сім’єю їдемо в село до батьків. Люблю спілкуватися з друзями. Не байдужий до футболу, ходжу в туристичні походи, мандрую велосипедом. Захопився вирощуванням вічнозелених рослин (туй, ялівців). А ще мене дуже цікавить історія наших волинських сіл.
– З чим хотіли би звернутися до земляків?
– Шановні земляки-волиняни! Перед Вами знову постав непростий вибір. Основне: не продайте свій голос, бо Ви нічого не зміните в країні. Адже ті, хто засипає Вас всілякими гостинцями зараз, насправді йдуть у владу, щоб за Ваш кошт заробити в десятки разів більше, ніж потратили під час виборів. Пам’ятайте: продаючи голос, Ви продаєте майбутнє своїх дітей і внуків. Тож розраховую на Ваш усвідомлений вибір, на підтримку вільних, сильних і думаючих людей. Тих, для кого справді Україна – понад усе!
