Лучанин Сергій Ващук 2014-го добровольцем пішов воювати у батальйон, а згодом у полк «Азов».
З дитинства, розповів чоловік, захоплювався Українською повстанською армією, цікавився історією.
Про це йдеться в сюжеті Суспільного.
Нині Сергій Ващук очолює клуб середньовічного бою «Айна. Бера. Луцьк». Каже: саме цей вид спорту допоміг повернутися до мирного життя.
Зі слів батька петра Ващука, якщо Сергій щось вирішив – доводить справу до кінця. Так було і 2014-го, коли він спочатку був активістом Євромайдану, а згодом поїхав на Схід боронити кордони України. Йому було на той час 23 роки.
“З травня 14-го року ми заїхали у полк «Азов», на той момент батальйон «Азов». Брали участь у всіх ключових подіях, у яких був задіяний даний підрозділ, тобто звільнення Маріуполя, Мар’їнки, Широкинська операція, Іловайськ, так далі. Не скажу, що завжди був за кулеметом, були і розвідувальні операції, диверсійні і коректування мінометів. Якщо у тебе є бажання, ти можеш бути умовно універсальним бійцем, але основне, так – це кулемет”, - розповів Сергій.
Через півтора року каже, Сергій Ващук, повернувся з гібридної війни до мирного життя. Розповідає чому зробив це.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Луцьку майже 500 ліцеїстів склали присягу
“Більшість добровольців, які йшли на початках на цей конфлікт, вони йшли звільняти свої землі. На період кінця 15-го року , скажемо так, усеможливий наступ наших військ, він був максимально скутий різними домовленостями: Мінськими, не Мінськими. Лінія максимально стабілізувалася, були певні просування уперед і тих можливостей, що були на початках цього конфлікту не було”.
Нині Сергій Ващук очолює клубу «Айна Бера. Луцьк» і Федерацію середньовічного бою Волині. Цей вид спорту, каже Сергій, допоміг йому знайти свій шлях.
“У цивільному житті усе на багато складніше: є підводні течії, недомовки, лицемірство. У мирне життя тяжкувато вертатися, але якщо є до кого і для чого, то це не проблема”.
Сергій Ващук каже: учасники клубу «Айна. Бера. Луцьк» - чемпіони світу із середньовічного бою, завдяки їхньому осередку у Луцьку відбуваються турніри. Хлопець говорить: лицарські бої - невід’ємна частина його життя.
