Закинуті будинки хуторів на Повчанській височині. Унікальна місцевість, адже гора Колиха найвища точка Волинської височини. Знаходиться вона між селами Буди, Яблунівка і Повча.
У мережі Фейсбук показав користувач Сергій Палько.
Гора Колиха найвища точка Волинської височини. Знаходиться вона між селами Буди, Яблунівка і Повча. Вся ця місцевість має локальну назву Повчанська височина. Я час від часу навідуюсь сюди на протязі останніх двадцяти років. Це стик трьох районів Рівненської області: Млинівського, Дубнівського і Демидівського.
Рельєф з величезними пагорбами і глибокими долинами. Багато лісів, закинутих полів, які поросли золотарником. Про себе я цю місцину називаю Золотим трикутником.
В долинах заховалось багато хуторів, більшість яких є закинуті. Як приклад, долина, яка тягнеться від Буд до Яблунівки. В дев"яностих я проїзжав по ній на велосипеді. Там була гарна польова дорога і жилі хутори. Я ще розмовляв з їх мешканцями. На даний час долина повністю закинута, все заросло і дороги немає.
З цих висот в одну сторону в бінокль можна побачити Луцьк, в іншу Почаївську лавру. Самі висоти видно також від Луцька - з пагорбів Омеляника.
Не всі хутори є закинуті. Так, молода пара з Луцька купила на Будеражських хуторах стару хатину і перебралася туди жити. Держать сто овечок, розвивають зелений туризм. Хутір назвали Касень. До речі, хатину вони надивились по моїй фотографії на гуглкартах. А фотографував її я в 2013 році. В мене на гуглфото тисячі фотографій під ніком Rechnoj skitalec.
P.S. Давно читав книгу, автор якої з Підбрусиня. Цікаво описує події цього краю в середині 20 століття. Але не пам"ятаю ні ім"я автора, ні назви книги. Ще одну книгу написав письменник з міста Дубна. Він описує становлення і занепад хуторів Сінокоси. На польських картах ці хутори є, на нових вже немає. Знаходились вони на південний-захід від села Смордва. Призвіща автора теж не пам"ятаю.
