Коронавірус пришвидшив процес автоматизації праці в Європі. Через це десятки мільйони робочих місць можуть зникнути до 2030 року. Чи будуть серед цього списку популярні серед українських заробітчан робочі місця?
Про це повідомляє «24 канал».
Хто втратить роботу в ЄС?
Близько 51 мільйонів робочих місць у Європі під загрозою, оскільки COVID-19 прискорить автоматизацію роботи. Через сам COVID-19 у короткій перспективі постраждає 59 мільйонів робочих місць. На стику, тобто робочі місяця, що постраждають і від автоматизації, і від пандемії, – 24 мільйони. 24 канал проаналізував дослідження McKinsey Global Institute та як його результати вплинуть на українських заробітчан.
Кого це стосується за сферами:
– працівників, залучених в оптовій і роздрібній торгівлі, – 14,6 мільйона робочих місць або 25% робочих місць в Європі;
– працівників зі сфери проживання та громадського харчування – там роботу можуть втратити близько 8,4 мільйона осіб, 14% робочих місць;
– працівників у сфері будівництва.
Детальніше, скільки робочих місць під загрозою водночас через COVID-19 та автоматизацію праці, – дивіться у таблиці.
Крім цього, у звіті виділяють групи людей, які у більшому ризику втратити роботу за іншими ознаками:
– європейці без вищої освіти;
– молодь, віком 15-24 роки;
– чоловіки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українців знову хочуть зачинити по домівках. Як карантин вдарить по економіці й чи виживе бізнес?
Такий високий показник серед молоді пов'язаний із тим, що значна частка їх працює у сфері громадського харчування і доставки, яка саме потрапить під автоматизацію.
Також більше роботу втратять чоловіки. Як йдеться у дослідження, «у жінок в середньому буде менший коефіцієнт звільнень. Частково тому, що більшість з них працюють у сфері охорони здоров'я, якої майже не торкнеться автоматизації.»
В яких країнах найбільше скоротяться робочі місця?
У звіті йдеться, що ринок Німеччини постраждає найбільше і без роботи залишаться близько 4 мільйонів осіб або 8% працездатного населення країни.
В Італії ситуація також буде критичною. Там без роботи можуть залишитися 2,5 мільйона осіб або 7% працездатного населення.
У Польщі роботу втратять 2,3 мільйона осіб – це 9% працездатного населення країни.
Яким буде ринок праці у Європі у 2030?
Упродовж 10 років 90 мільйонів європейських працівників (це 40% працездатного населення) повинні розвинути нові навички, щоб бути конкурентним на ринку праці.
Зрозуміло, що зросте попит на ІТ-спеціалістів та людей із навчиками ІТ в умовах автоматизації праці.
Працівники також повинні розвинути соціально-емоційні навички, стверджують автори дослідження. Це навички, які технології не можуть замінити: навички взаємодії, догляду, управління. Відтак, зросте попит на співробітників у сфері охорони здоров'я і соціальних послуг.
Однієї освіти стане недостатньо. Працедавцям потрібно буде весь час підвищувати рівень кваліфікації своїх працівників за допомогою курсів чи навіть перепідготовляти їх на іншу спеціалізацію. Це буде необхідною умовою для адаптації в умовах автоматизації праці.
Деформація ринку праці також посилить мобільність та міграцію. Населення переїжджатиме у мегаполіси для того, щоб знайти роботу. Проте це стосується тих, хто не може працювати віддалено. COVID-19 пришвидшив перехід на віддалену роботу, яка стане поширеною через 10 років. У дослідження прогнозують, що кількість працівників, які працюють з дому у Європі зросте до 25% у 2030 році.
Технології підвищать ефективність праці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС не ризикує відкрити кордони для українців з 1 липня, – ЗМІ
Як зміна ринку зайнятості у ЄС вплине на українських заробітчан?
Оскільки найбільше від автоматизації постраждають працівники у Німеччині, Польщі та Італії, то українцям варто хвилюватися, адже це країни, куди наші заробітчани їздять найбільше. Проте не все так песимістично.
Хоч абсолютна більшість українців їдуть працювати за кордон на некваліфіковану роботу, вона частково поза загрозою. Все тому, що українці працюють на сезонних роботах та у сфері соціальних послуг тощо. Вони не підпадають під скорочення. Навпаки попит на роботу по догляду, на яку активно їздять українські жінки, може зрости, адже у Європі серйозне «старіння нації». Проте конкуренція у згаданих сферах може підвищитися за рахунок тих, хто втратив роботу у сферах оптової, роздрібної торгівлі та проживанні, громадського харчування.
Економіст Олексій Кущ у коментарі 24 каналу погодився, що знайти роботу українським заробітчанам у сфері будівництва буде важче, адже ця галузь постраждала. Нагадаємо, що за результатами дослідження McKinsey Global Institute, 2,35 мільйона робочих місць у цій сфері під загрозою.
Гарантований мінімальний дохід
В умовах автоматизації праці та зростання безробіття, в Європі можуть активніше заговорити про Гарантований мінімальний дохід – суму, яку люди отримують щомісячно, незалежно від того, чи працюють чи ні.
В теорії ідея гарантованого мінімального доходу – це розподіл грошей між всіма громадянами аби вони самі вирішували чи хочуть вони працювати, чи хочуть певний час відпочити, чи, можливо, вступити на навчання. Мало країн можуть собі таке дозволити.
У Швейцарії у 2016 питання введення гарантованого мінімального доходу винесли на референдум. Мешканці проголосували проти гарантованого доходу розміром 2 418 доларів, оскільки боялися, що їм доведеться утримувати тих, хто не захоче працювати та зменшиться кількість охочих на низькооплачувані ручні роботи.
Поки єдина країна, де гарантований мінімальний дохід виплачують всім – Іран. У 2011 країна запровадила гарантований дохід, щоб компенсувати витрати на воду, електроенергію, опалення, пальне. Уряд видав значні щомісячні виплати кожній родині: в середньому 29 відсотків середнього доходу сім’ї. Економісти виявили, що «програма не вплинула на пропозицію робочої сили відчутно». Програма все ще працює, пише Vox.
В інших країнах поки практикують виплати певним вибіркам населення, як хочуть зробити і в Україні.
Частині фінів щомісячно виплачують 560 євро. Безробіття це не знизило, але в опитуванні люди називали себе більш щасливими. Понад 2,3 мільйона іспанцям щомісячно виплачують 461,5 євро. В Алясці, США, мешканцям виплачують щомісячно 1-2 тисячі доларів, залежно від ринку нафти. Схожі експерименти в різний час проводили в Канаді, Німеччині та Нідерландах, але відмовилися від цього.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П'яний українець втік із карантину у Варшаві і влаштував «дикі танці» на капотах авто
