Звичайний піхотинець Богдан із 14 Окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого – один із тих воїнів Князівської бригади, які наближають Перемогу не на дивані з телефоном у руках, а в окопі з добре пристріляним автоматом, яким “завалив” уже 5 російських дронів.
Про воїна розповідає прес-служба 14-ої бригади, - пише ВолиньUA.
Він прийшов у 2022-му році в бригаду не сам, а з двома братами. Князівська якраз билася в запеклих боях із окупантами на Донбасі, тож втрат зазнавав не тільки противник. Один із братів там отримав 7 кульових поранень (загарбник стріляв із кількох метрів!), але безстрашний комбат особисто вивіз в стабілізаційний пункт відважного бійця. Після довготривалого лікування брат демобілізувався за станом здоров’я.
Ще один брат зараз проходить реабілітацію після поранення й повертається в стрій. Правда, він не піхотинець, а оператор БпЛА.
Відомо, що 14 ОМБр і солдат Богдан у її складі під великого контрнаступу на Харківщині звільняли Куп’янський район. Що було найскладніше? Про це воїн чесно розповів побратимам зі Служби зв’язків з громадськістю Князівської бригади.
– Важко було скрізь: дрони, артилерія, танки, контактні бої… Один із випадків вже тут, на Куп’янщині: я отримав наказ – взяти кількох побратимів для виконання завдання. Під час операції ми підірвали два ворожих танки та “беху” (мається на увазі ворожа БМП). Проти нашої групи з п’ятьох людей йшло десь до сорока штук противника. Але нас прикривали FPV-дрони, і ми виконали завдання. І тоді навіть нікого не поранило! Також ми взяли одного… (замислюється над словом) вороженька у полон. Отримали багато корисної інформації, яка дуже згодилася потім, – пригадує.
Оскільки український воїн непогано спілкується російською мовою, то “язик окупанта” допоміг полонити ще двох загарбників. Діалог у нас був приблизно такий:
– Сюда-сюда! Пачєму вас толька двоє? Гдє астальниє? – кажу їм суворим голосом.
– Так осталісь толька ми, астальниє наши всє лєжат в посадкє…
А після цього:
– Привіт, хлопці! Вітаємо в Україні!
Це були двоє молодих російських десантників. Познайомилися, поговорили… Тут знову обстріл, дрони ворожі, така собі звична справа… На хвильку їх втратив із поля зору. Думаю, от с..ки, втекли. А вони з-за дерева виглядають: “Бодя, ми здєсь!”. Знайшов підхід до них, так би мовити.
Що допомагає вижити на фронті?
– Побратимство – це основне, – переконаний піхотинець Богдан. – Злагодження в бою, розуміння один одного без зайвих слів. Це рятує, допомагає та дозволяє виконувати завдання. Впевненість у людях, які поряд із тобою в окопі, має бути непохитною! При мінімальній нагоді сам навчаю новачків. Показую, розказую. Навіть вчу, як збивали ворожі дрони. Дехто вважає, що це неможливо, але можливо все! Зі свого автомата я вже п’ять штук приземлив! Боротися з ними зараз також допомагає сучасний РЕБ.
У піхотинця на цей момент дві важкі контузії, три осколкових поранення. Але після лікування він повернувся до побратимів і продовжує воювати буквально в цю мить на передових позиціях бригади.
Воїна Богдана вдома чекають діти, дружина, мати, сестри… Він їх дуже сильно любить, і боронить Україну на Сході, щоб ні його найрідніші, ні інші мирні люди бачили того, через що проходить він та інші хлопці.
Чи є вибір?
– А хіба війна закінчилася, щоб говорити про вибір? Треба битися! – переконаний Князівський воїн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 19-річний воїн з Волині отримав відзнаку міністра оборони
