image
16 Листопада 2017 | 11:28

«Збірник» України з ультрамарафону живе і тренується в Луцьку

Випала чудова нагода познайомитися з цікавою і неординарною людиною. Це наш земляк Степаненко Павло Юрієвич. У свої 27 років він – майстер спорту з легкої атлетики, переможець багатьох змагань із ультрамарафону – бігу на 100 кілометрів.

Павло – родом зі сходу, переїхав жити до Ковеля для того, щоб займатись із тренером, який, на його думку, допоможе йому досягнути бажаних цілей і мети. Очікування виправдалися з обох сторін, тож у 2015 році Павло став майстром спорту України в бігу на 100 кілометрів із часом 6 годин 54 хвилини.

Згодом його викликали за збірну України, тож брав участь у міжнародних змаганнях в Іспанії, Литві, де здобув перше місце на відстані 100 кілометрів. Чимало успішних змагань було і в Україні.

За час, що Павло займається цим видом спорту, досягнув чималих успіхів і не зупиняється на здобутому, рухається далі до світового рівня та визнання, приносячи цим славу Україні.

Якщо розглядати його спортивну історію поверхнево, може скластися враження, що все це – доволі такі не складно. Тому хочу ознайомити читачів трішки ближче з буденним життям спортсмена, збірника України.

Для того, щоб забезпечувати себе всім необхідним, Павло працює на будівництві, виконуючи роботу покрівельника. Робота важка і зі своїми складнощами. Фінансів, які надходять йому з цієї роботи, не вистачає для хоча би мінімального забезпечення потреб у харчування та екіпіруванні.

Щодня, не зважаючи ні на що, він проводить індивідуальні тренування різного плану. Тренуватися змушений увечері, після закінчення робочого дня, і це доводиться робити в різних умовах. Подекуди і в 21:00 годині вечора Павло виходить на тренування.

На думку ультрамарафонівця, в нас у Луцьку – доволі професійний легкоатлетичний майданчик на стадіоні «Авангард». Бігові доріжки обладнані фахово, спортивні снаряди та інше обладнання – відповідного рівня. Але є одна проблема. Приходячи на стадіон тренуватися, неодноразово отримував відмови в доступі на стадіон, мовляв, є відповідний офіційний наказ щодо розпорядку груп. Тобто, професійна група займається в першій половині дня, далі – «напівпрофі», і аж увечері – аматори. Яким, як вважає керівництво стадіону, можна займатись і не на таких майданчиках.

Його, ультрамарафонця-міжнародника, чомусь часто вважають саме аматором, тобто спортсменом «третьої черги». Тому майстер спорту, який відстоює гідність України на європейських змаганнях, максимально віддаючи себе задля здобуття перемоги, на жаль, не бачить і не відчуває хоча би мізерної зацікавленості зі сторони влади.

Таких фанатів-ентузіастів, як Павло, у нас – чимало. Що змушує його виходити на бігову доріжку, коли життя нав’язує свої жорстокі правила?! Павло відповідає, що важко розкрити це питання в короткому коментарі. Але наголошує, що це неможливо без гартування не лише тіла, а й сили духу, відповідальності та відданості своїй справі.

 

[su_slider source="media: 26457,26458"]

Вас також може зацікавити