За останні три роки волинські державні лісогосподарські підприємства загалом отримали 3,3 мільярда гривень доходу. А їх прибутки склали 49,8 мільйона гривень. Найбільш прибутковим залишається Маневицьке лісове господарство. Найгірші показники за цей період – у Ківерцівського та Ратнівського лісгоспів.
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував фінансові звіти волинських лісогосподарських підприємств з 2018-го до липня 2021-го року та визначив найуспішніші з них.
Загалом на Волині є 25 державних лісогосподарських підприємств. Серед них: 12 лісових, 5 лісомисливських, 5 спеціалізованих лісогосподарських агропромислових підприємств, Шацьке учбово-дослідне лісове господарство, Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр та Черемський заповідник.
Під аналіз потрапило 24 з них, окрім Черемського заповідника, який має дещо інший напрям роботи. Фінансові звіти лісгоспів проаналізували за двома основними показниками – чистим доходом (загальна сума усіх надходжень отриманих за кожен рік) та чистий прибуток/збиток (підсумковий показник прибутку чи збитку, який залишається після вирахування всіх витрат).
Від 15 до 420 мільйонів: рейтинг лісгоспів за доходами
Загалом за 2018-2020 роки волинські лісгоспи отримали майже 3,3 млрд грн доходу. Найпліднішим для майже всіх з них виявився 2018-й рік. Тоді вони загалом отримали 1,3 млрд грн. У 2019–2020 роках обороти лісгоспів пішли на спад. Вони склали всього 1 млрд грн та 993,4 млн грн відповідно.
У пресслужбі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства таку ситуацію пов’язують зі зменшенням заготівлі деревини. Зокрема, у 2018 році її обсяг становив 1,412 млн кубічних метрів, тоді як у 2019 – 1,235 млн, а в 2020 році – 1,12 млн кубічних метрів.
При цьому, за інформацією управління, у 2018 році найкраще продавалась фанерна сировина для лущіння, середня ціна якої складала 1800 грн за метр кубічний. Тоді лісгоспи реалізували 112 тис. кубометрів. При цьому ще 128 тис. кубометрів пилопродукції реалізували на експорт на загальну суму 13,798 млн доларів.
Зрештою, впродовж 2018-2020 загалом 420,3 млн грн чистого доходу отримало Маневицьке лісове господарство. Воно вже кілька років поспіль є лідером за доходами серед усіх волинських лісогосподарських підприємств. Найбільш плідним для Маневицького лісгоспу також видався 2018-й рік. Тоді підприємство отримало 154,7 мільйона гривень. А у 2019-2020 роках доходи лісгоспу впали до 137,1 млн грн та 128,5 млн грн відповідно.
Директор Маневицького лісгоспу Володимир Радіон пов’язує зростання доходу в 2018-му році з високим на той час курсом євро. Натомість, у 2019 році, коли він впав, зменшились і доходи.
«У 2018 році був нормальний курс євро, а у 2019 році він впав. Ми експортували до 70% лісопродукції, в тому сенсі, що ми переробляли тих 7 тисяч кубів і експортували. Підприємці ліс не купували, і ми продавали всього-на-всього 15-20% лісу на внутрішньому ринку. Більшість експортували. Тоді було 32-33 гривні за євро, а у 2019 році стало 27. Через те й прибутки стали малі», – розповів Володимир Радіон.
Раніше «Сила правди» уже аналізувала фінансові звіти лісогосподарських підприємств Волині за період від 2012 до 2017 року. Тоді рейтинг найприбутковіших також очолив Маневицький лісгосп. У той період підприємство загалом отримало 476,5 млн грн доходу.
Друге за доходами – Володимир-Волинське лісомисливське господарство з 223,6 млн грн доходу. Найбільш плідним для підприємства також став 2018-й. Тоді лісгосп отримав майже 84 млн грн доходу. Як і у Маневицького лісгоспу, доходи Володимир-Волинського впали у 2019–2020 роках. Спочатку до 76,7 млн грн, згодом – до 62,9 млн грн.
У рейтингу за 2012-2017 роки Володимир-Волинський лісгосп також був серед лідерів, але посів лише четверту позицію у рейтингу за рівнем доходів. Тоді підприємство отримало 229,1 млн грн.
На третій сходинці за доходами – Цуманське лісове господарство з 218,6 млн грн доходу. Для нього, як і для двох попередніх лідерів, найуспішнішим був 2018-й рік. Тоді підприємство отримало 84,1 млн грн. У 2019 році воно отримало 72,6 млн грн. Ще менше у 2020-му – 61,9 млн грн.
У 2012-2017 роках Цуманський лісгосп отримав 304 мільйони гривень і займав друге місце у рейтингу волинських лісогосподарських підприємств за рівнем доходів.
Любомльське лісове господарство посіло четверту позицію рейтингу. За останні роки воно отримало 193,1 млн грн. І для нього рекордним за доходами став 2018-й з 68 млн грн. Найменше підприємство отримало у 2019 році – 61,7 млн грн. А у 2020-му дохід дещо зріс і склав – 63,3 млн грн.
У рейтингу за 2012-2017 роки Любомльське лісове господарство навіть не змогло потрапити у першу п’ятірку. Тоді підприємство отримало всього 198,1 млн грн. І було сьомим за рівнем доходів у області.
Старовижівське лісове господарство за три роки отримало 179,4 млн грн. Цікаво, що найуспішнішим для нього став 2020-й з 63,4 млн грн. Найменше доходу за три роки лісгосп отримав у 2018-му – 55,9 млн грн. У 2019 році підприємство показало 60,1 млн грн доходу.
Старовижівський лісгосп також не потрапив у першу п’ятірку рейтингу за 2012-2017 роки. Тоді підприємство отримало 147,4 млн грн.
Серед усіх лісгоспів за три роки найменший дохід отримали Звірівське лісомисливське господарство – 33,7 млн грн, СЛАП «Локачіагроліс» – 23,1 млн грн та Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр – майже 16 млн грн.
Попри те, що у майже всіх лісгоспів області найбільш вдалим виявився 2018-й рік, Звірівський лісгосп найуспішнішими роками може назвати 2019-й та 2020-й. У той час як у інших підприємств області доходи падали, у нього навпаки збільшувались. У 2019-му підприємство отримало 14,6 млн грн, а у 2020-му – 17,3 млн грн. При тому, що у 2017–2018 роках його доходи становили всього 1 та 1,8 млн грн відповідно. Крім того, у той час підприємство ще й було збитковим.
Директорка Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру, який отримав найменше доходів, Тетяна Неводнічик пов’язує таку ситуацію зі специфікою діяльності підприємства та невеликою площею.
«Наше підприємство дуже маленьке. Можна сказати, воно менше навіть за площею: є підприємства площею від 5-6 тисяч і до 33-50 тисяч гектарів, а ми маємо всього 680 га. З них 18,5 – це розсадники. Основним завданням нашого підприємства є вирощування основних лісоутворюючих порід і посадкового матеріалу з покращеними генетичними властивостями. На нашій території є 41 га – це посівні лісонасіннєві плантації. Ми тут заготовляємо шишки, ми забезпечуємо посадковим матеріалом підприємства області», – розповіла директорка.
Крім того, за її словами, підприємство має й невеликий штат працівників, що також є причиною менших заробітків.
«У нас дуже мало людей. У нас 13 людей – це штат працівників. Але як би там не було, ми на сьогодні не маємо боргів перед державою, не маємо боргів перед нашими працівниками, і ми все одно є прибуткові. Хай ті цифри й менші, але середня зарплата в наших працівників 15 800 гривень. Це не мала заробітна плата», – додала директорка.
Прибутки волинських лісгоспів: Маневицький – найбільше, а Ківерцівський – найменше
У рейтингу волинських лісгоспів за прибутками п’ятірка лідерів дещо змінилась. Однак перше місце незмінно посідає Маневицьке лісове господарство. Упродовж 2018-2020 років воно заробило 7,1 млн грн, хоча й прибутки суттєво впали у 2019 році. Для порівняння у 2017-му лісгосп отримав 4,6 млн грн, а у 2018-му – 4,2 млн грн. Ще менш успішними стали 2019 та 2020 роки. Прибутки складали 865 тис. грн та 2 млн грн відповідно.
Директор лісгоспу Володимир Радіон вважає, що падіння доходів та прибутків у 2019 році пов’язане не тільки з цінами, а й невеликим попитом на деревину.
«Ціна впала на експортну продукцію на ринку, і приватні фірми не дуже виготовляли, не брали ліс, тому що їм це було у збиток. Ми не мали де ліс подіти, тому переробляли. У 2019 році – до 7 тисяч кубів лісу, а зараз переробляємо тільки 3 тисячі», – додав директор.
Цікаво, що для Маневицького лісгоспу найприбутковішим від 2012 року був 2015-й. Підприємство тоді заробило 25,3 млн грн. Падати прибутки стали у 2016 році. При цьому Маневицький лісгосп також був лідером у рейтингу за прибутками за 2012-2017 роки з 45,767 млн грн.
Другим за прибутками стало Володимир-Волинське лісомисливське господарство. За останні роки підприємство заробило 4,1 млн грн. Найбільш плідним для нього був 2018-й з 1,68 млн грн. Найменше ж підприємство заробило у 2020-му році – 1 млн грн.
Цікаво, що у рейтингу за рівнем прибутків у 2012-2017 роках підпримєство навіть не потрапило у першу п’ятірку. Воно посіло всього восьме місце з 8,5 млн грн.
Колківське лісове господарство за останні роки загалом заробило майже 4 млн грн. З них найбільше – у 2018 році – 2,2 млн грн. У 2019 році підприємство отримало 967 тис. грн прибутку, ще менше у 2020 році – 826 тис. грн.
При цьому найбільш прибутковим за останні 9 років на відміну від інших лісгоспів для Колківського був 2016-й. Тоді він отримав майже 4 млн грн. При цьому у рейтингу за рівнем прибутків від 2012 до 2017 року підприємство зайняло п’яте місце.
СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» посіло четверту позицію у рейтингу. За три роки воно заробило 3,6 млн грн. При цьому рівень прибутків підприємства зріс у 2018-2019 роках, і вони були найприбутковішими від 2012 року. У 2018 році воно заробило 1,4 млн грн. У 2019 році – також 1,4 млн грн. А у 2020 році не дотягнуло навіть до мільйона гривень.
Цікаво, що СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» за 2012-2017 роки заробив лише 4,1 млн грн та навіть не потрапив у десятку рейтингу за рівнем прибутків.
На п’ятому місці за рівнем прибутків опинилось Городоцьке лісове господарство – 3,3 млн грн. З них 2,2 млн грн воно отримало у 2018 році. Найменші прибутки у лісгоспу від 2012 року були саме у 2019-му – всього 313 тис. грн.
З 2012 року найбільш успішним для Городоцького лісгоспу був 2015-й з прибутком у 10,5 млн грн. А у наступні роки прибутки почали падати. Проте це не завадило підприємству зайняти друге місце у рейтингу за рівнем прибутків у 2012-2017 роках.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» повідомляла, що Городоцький лісгосп у 2016 році придбав автомобіль «Volkswagen Amarok» за 1,2 млн грн, яким їздить головний лісівник Волині Олександр Кватирко. При цьому підприємство власним коштом ремонтує, заправляє та утримує машину.
За рівнем прибутків аутсайдерами стали Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр – 584 тис. грн, Ратнівське лісомисливське господарство – 546 тис. грн та Ківерцівське лісове господарство, яке в підсумку мало 1,2 млн грн збитку.
Волинський селекційно-насіннєвий центр найбільше прибутку отримав у 2019-му році – 254 тис. грн. А найменш плідним видався 2020-й – всього 110 тис. грн. Ратнівський лісгосп найбільше заробив у 2020 році – 282 тис. грн. У 2019 році він мав 117 тис. грн, а у 2018 році – 147 тис. грн прибутку.
Ківерцівський лісгосп взагалі втрапив у борги під час карантинного 2020-го. Збитки сягнули майже 2 млн грн. У 2018 та 2019 роках він ще був у плюсі – 324 тис. грн та 371 тис. грн прибутку відповідно.
Директор Ківерцівського лісгоспу Анатолій Ярмолюк, який очолив підприємство у червні 2020-го року, зазначає, що у борги лісгосп потрапив через зниження цін на деревину та невеликий попит на неї.
«Якщо говорити про 2019-2020 роки – це був складний час. Ціни на круглий ліс дуже впали. Експортна ціна була дуже низька, і не було споживачів на цей ліс. Тому трошки ринок просів, і лісгосп не мав можливості вчасно виплачувати податки, інші свої витрати, і так вийшло. Якщо вже говорити про початок 2020 року і 2021 рік, ринок цін зріс, і за рахунок цього підприємство вийшло на належний рівень», – розповів директор.
Нагадаємо, раніше «Сила правди» писала про волинських лісівників, які за хабарі торгували лісом «поза касою». Зокрема, серед них були експрацівники Ківерцівського та Звірівського лісгоспів. Обоє за фінансову винагороду погодились відвантажити 40 кубометрів сосни за нижчою від ринкової ціною.
Загалом за три роки волинські лісгоспи отримали 49,8 млн грн прибутку. Найуспішнішим для майже всіх з них був 2018 рік. Прибутки тоді склали 24,2 млн грн. У 2019 їх рівень удвічі впав до 12,97 млн грн. А у 2020-му прибутки ще трохи знизились – до 12,58 млн грн.
У Волинському обласносному управлінні лісового та мисливського господарства пояснили, що падіння доходів та прибутків пов’язане зі скороченням обсягу заготівлі деревини.
«Спад реалізації, порівняно з 2018 роком, обумовлений скороченням обсягу заготівлі у 2018 році на 12,6% (177,9 тис.куб.м.), та 20,7% у 2019 році (292,5 тис.куб.м.). Зменшення обсягу доходу від реалізації продукції у 2019 та 2020 роках призвело до спаду чистого прибутку», – зазначили у пресслужбі Волинського ОУЛМГ.
2021: перспективи і прогнози
Доволі плідними для волинських лісгоспів стало перше півріччя 2021-го. До липня 2021-го волинські лісгоспи загалом отримали 646,7 млн грн доходу. Лідером вкотре лишається Маневицьке лісове господарство – 81,9 млн грн. На другому місці Володимир-Волинський лісгосп – 44 млн грн. Трохи менше – 43,9 млн грн отримало Камінь-Каширське лісове господарство, 39,7 млн грн – Ківерцівське. А п’ятим за доходами у області за ці півроку стало Старовижівське лісове господарство – 36,7 млн грн.
Про збільшення доходів у першому півріччі 2021-го року говорять і у Волинському ОУЛМГ. Там зазначають, що ситуація пов’язана зі збільшенням ціни круглого лісу на 60%.
«За перше півріччя 2021 року дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підпорядкованих підприємств Волинського ОУЛМГ склав 646,7 млн грн, що на 198,9 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Ріст доходу обумовлений збільшенням ціни круглого лісу на 60%», – зазначили у пресслужбі Волинського ОУЛМГ.
Крім того, до липня цього року підприємства отримали майже вдвічі більше прибутку, аніж за весь 2020 рік, – 22,9 млн грн. Найбільше заробив Маневицький лісгосп – 4,9 млн грн.
Його директор Володимир Радіон розповідає, що за дев’ять місяців підприємство отримало близько 12 млн грн прибутку. До кінця ж року очікують зростання до 15 млн грн. За його словами, лісгосп наразі продає не тільки деревину, а й консерви та хвойний екстракт. Зростання прибутків за останні півроку він також пояснює підвищенням цін.
«Ми переробку (деревини, – ред.) зменшили у два рази. Продаємо кругляком, щоб приватні підприємства працювали. І ціна виросла на деревину», – розповів директор.
За його словами, загалом до кінця року планують виставити на аукціони близько 60-ти тисяч кубів деревини. Крім того, лісгосп зробив відповідні міжнародні сертифікати, аби продавати свою продукцію за кордоном. Директор зазначив, що консерви підприємство уже давно реалізує на експорт. Цього ж року хвойний екстракт продавали у Грецію, Білорусь та Ізраїль.
Понад 4 млн грн прибутку до липня 2021-го отримало Ковельське лісове господарство. Майже 2 млн грн – Володимир-Волинське. Успішними ці півроку стали й для Ківерцівського лісгоспу. Він отримав 1,9 млн грн, обійшовши Городоцьке лісове господарство з його 1,2 млн грн прибутку.
Директор Ківерцівського лісгоспу Анатолій Ярмолюк розповів, що за дев’ять місяців 2021-го обсяг реалізації склав 892 тисячі проти 233 тисяч у 2020 році. Отже, він зріс у 3,8 рази. Таку ситуацію директор також пов’язує з цінами на деревину.
«Ну, це ціни на круглий ліс зросли у 3-4 рази. Наприклад, кругляк пиловник хвойний зріс десь в 3-4 рази. Так само й інші асортименти зросли у 3-4 рази. Також десь підприємства переглянули свої витрати, та й за рахунок цього вийшли прибутки», – додав Анатолій Ярмолюк.
У Волинському ОУЛМГ запевняють, що зростання прибутків пов’язане зі збільшенням обсягів реалізації продукції. При цьому попит наразі є як на лісо-, так і на пилопродукцію. Загалом за перше півріччя цього року лісгоспи отримали 22,9 млн грн чистого прибутку, що на 15,2 млн грн більше, аніж за аналогічний період минулого року.
До слова, на початку року під час колегії Держлісагентства обговорювали фінансові результати підприємств галузі. Тоді Волинське обласне управління лісового і мисливського господарства мало збитки. Однак 2021-й обіцяє бути більш успішним для волинських лісгоспів як за доходами, так і за прибутками. Якщо вірити фінансовим звітам, за півроку жоден з них не був збитковим.
