Волинський письменник Василь Слапчук і його "Роман & Роман" став переможцем премії "Золотий хрін–2019" за найгірший опис сексу в українській літературі.
Результати оприлюднили на сторінці премії у мережі Фейсбук.
ІА "Конкурент" нагадує, що серед номінантів були ще письменники з Волині. Зокрема, це Сергій Мартинюк зі збіркою віршів "Реп'яхи" та Павло Коробчук з романом "Ключові клапани".
Антипремію "Золотий хрін" вручають за найгірший опис сексу в літературі.
Як зазначають самі автори премії "Золотий хрін", нею нагороджують "за найгірший (недоречний, брутальний, позбавлений смаку) опис сексуальної сцени в художніх текстах сучасної української літератури (номінуються також описи прелюдії та мастурбації!)".
"🔥Курсор вологої щілини можна малювати в коментах 😆
Цитата переможця:
"Споглядання її піхви стало для мене вже чимось невимушено-вимушеним, буденно-обов’язковим, експериментально-традиційним…
Вона зуміла втулити свою пілотку в ряд звичних для мого середовища (обстановки кімнати) речей: пейзаж за вікном, вазончик на підвіконні, пляма на шпалерах, книжкові полиці, монітор комп’ютера, Мірина піхва…
Тільки, якщо дотримуватися ієрархії, то читати треба у зворотному порядку.Більше того, Мірі вдалося зробити так, що її розкішниця виступала на передній план і заступала собою всі ці предмети. Можливо, медитувати на жіночий статевий орган не таке вже й марне заняття, якщо не користь, то бодай якесь задоволення воно мало б приносити. Але писати прозу, коли в тебе перед очима завис курсор вологої щілини, реально неможливо.
«Ні, — кажу подумки, — народ так довго не витримає»", — йдеться на сторінці премії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Письменник із Волині отримає міжнародну медаль Мігеля де Сервантеса
Довідково:
Василь Дмитрович Слапчук народився 23 грудня 1961 р. в селі Новий Зборишів Горохівського району Волинської області.
Після закінчення Лобачівської середньої школи навчався професії шліфувальника у Луцькому технічному училищі № 1, після якого працював на автозаводі "Комунар" м. Запоріжжя.
Військовий обов'язок відбував у Афганістані. Служив у 3 батальйоні 66 ОМСБ, що знаходилася у м. Джелалабаді. 12 лютого 1981 року відділення, у якому він служив, залишили прикривати відхід колони, під час бою БМП (бойову машину піхоти) підбили з гранатомета. У результаті вибуху заклинило башту. Слапчукові вдалося усунути пошкодження, після чого продовжували бій. 4 червня 1981 року отримав контузію, коли БМП підірвалася на міні. Від госпіталізації відмовився, зоставшись на бойовій позиції. 18 червня 1981 року під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (одна з п'яти наймасштабніших військових операцій, що проводилися радянськими військами на території Афганістану 1981 р.) у провінцїї Нангархар, був тяжко поранений. Ця база стала відомою після того, як 2001 р. її довелося штурмувати американським військам. Лікувався у шпиталях м. Ташкента та м. Львова.
Закінчив факультет української філології Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки (1988-1993). Кандидат філологічних наук 2011р. Кандидатська дисертація: «Національний образ світу у творчості поетів-шістдесятників (М. Вінграновський і А. Вознесенський)».
Голова Комітету Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень».
Член Комітету з Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша.
Одружений. Дружина – Наталія Гранич. Діти – Іван (від першого шлюбу), Дмитро.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві за п'яною їздою затримали екс-начальника ДАІ (ФОТО, ВІДЕО)