Як «ВолиньUА» уже інформувало у попередній статті з цього приводу, в розпорядженні, яке «підмахнув» наостанок свого далеко не бездоганного правління вже колишній голова Волинської ОДА Володимир Гунчик, у приватні руки на 25 років нібито передаються дві лісові ділянки у Світязькому лісництві, загальною площею 2 гектари. Проте в цьому ж розпорядженні, виконавцем якого значиться Олександр Кватирко, жодним словом не вказується, що робити з майном, яке знаходиться на «прихвачених» гектарах…
Тим часом, як стверджує депутат Шацької районної ради від ВО «Свобода» Андрій Лисий, який особисто побував на місці «дерибану», на цих гектарах розташовано ряд добротних будинків для відпочинку. Репортери «ВолиньUА» вирішили розібратися, звідки вони тут узялися та кому належать?
Як вдалося з`ясувати, ці будинки колектив Шацького національного природного парку набув у 2009-2010 роках завдяки єврогранту міжнародної громадської організації «Глобальний екологічний фонд». Загальна сума єврогрантових коштів – близько 600 тисяч гривень. Зважаючи на курс гривні до твердої валюти майже 10-річної давності (курс тоді становив менше 8 гривень за долар), можна зробити висновок, що це – доволі значна міжнародна інвестиція в Шацький НПП.До 2014 року за ці кошти на території парку вдалося облаштувати шість будинків для відпочинку європейського типу, тобто поліпшеного планування – з санвузлами, туалетами, душовими. Облаштування кожного з таких будиночків обійшлося в суму близько 100 тисяч гривень. Приблизно такою ж наразі залишається і їх балансова вартість.
З 2014 року ця лісова база відпочинку почала функціонувати і приймати відвідувачів. І фактично з того часу й розпочалося «полювання» на неї «бариг від влади». На попередніх керівників Шацького національного парку чинився грубий тиск із вимогою віддати ці рекреаційні будинки в «потрібні руки». Тиснули не тільки високопосадовці лісової галузі, а й їхні подільники – бізнесмени від Любомльщини. За нашою інформацією, попереднім керівникам НПП пропонували й «дах» на обласному та столичному рівнях, і свою «долю» від використання лісових ділянок і майна, на них розміщеного. Мовляв, не віддасиш ти, ми все-одно знайдемо когось, хто віддасть…Таким чином, це – вже не перша спроба «прибрати» до рук ці рекреаційні будиночки разом із лісовими угіддями. Втім, попередні керівники Шацького НПП іти на такі кричущі порушення закону не погоджувалися. Мовляв, краще вже піти з посади, ніж потім сісти на лаву підсудних...
Чи не в цьому криється відповідь на запитання, чому за останні три роки у Шацькому національному природному парку змінилось аж твоє керівників, яких при їх призначенні називали успішними та перспективними? Аж доки на цю посаду не призначили «слухняну дівчинку» Марію Христецьку, яку називають «креатурою» Олександра Кватирка. І при якій власне і став можливим цей «дерибан»…
Зауважимо, що Глобальний екологічний фонд - Global Environment Facility (GEF) – міжнародна інституція, створена у 1991 році як незалежний фінансовий механізм надання країнам, що розвиваються, спеціалізується на наданні грантів під реалізацію проектів, які позитивно впливають на стан глобального навколишнього середовища та сприяють формуванню сталих джерел доходів місцевого населення.Отже, ця поважна міжнародна інституція вирішила вкласти кошти у Шацький національний природний парк, вважаючи, що єврогрант прислужиться як довкіллю, так і місцевим мешканцям. Міжнародні грантодавці, мабуть, і в поганому сні не могли собі уявляли, що ці гроші спробують вкрасти в Шацького НППП та прибрати до своїх загребущих рук окремі «власть імущі».
Додамо, що до складу партнерства GEF входять три установи-виконавці: Програма розвитку ООН, Програма ООН з навколишнього середовища та Світовий банк, а також сім Організацій-виконавців: Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй, Організація ООН із промислового розвитку, Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжамериканський банк розвитку та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку.
Зрозуміло, що без покровительства очільників лісової галузі на столичних пагорбах такі речі не могли би відбуватися. І погодження Держлісагентства України на ці оборудки – цьому підтвердження. Стає соромно від усвідомлення того, який імідж влади створюють такі дії високопосадовців перед цими поважними міжнародними інституціями. Що доброго про таку владу скажуть у цивілізованому світі? Який імідж ми формуємо нашій синьоокій Волині та волинській владі взагалі?Чорна тінь вини за це падає і на виконавчу владу області. Слід нагадати, що Волинська обласна рада вже третій рік поспіль намагається приборкати той «бєспрєдєл», який творить у лісовій галузі на Волині «Кватирко енд Ко». Ще 2 лютого 2017 року обласна рада ухвалила рішення звернутися до Міністра аграрної політики та продовольства України та Державного агентства лісових ресурсів України щодо незадовільної роботи Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. Сесія рекомендувала Мінагрополітики та продовольства України та Держлісагентству розглянути питання про невідповідність займаній посаді Олександра Кватирка.
Реакція столичних високопосадовців багатьох здивувала. Спершу на це рішення обласної ради в Києві взагалі «забули» відреагувати, а згодом, після повторних звернень, відбулися відписками. Замість того, щоб провести грунтовну перевірку викладених фактів по суті, вивчити факти, на які вказувала обласна рада, відбулися формальними відмовками. Це наштовхує на думку, що там, у верхах, ці питання хтось конкретно «кришує», будучи не лише «в темі», а й «в долі»…До речі, депутати обласної ради намагалися не допустити цього ще раніше. Зокрема, вже два з половиною роки тому просили столичну владу не призначати на цю посаду людину з кримінальним минулим, однак до думки обласної ради й тоді не дослухалися. Як наслідок, у відомстві Кватирка один за одним вибухали все гучніші скандали, відкривалися кримінальні провадження та плодилися борги, які загрожують банкрутством лісової галузі на Волині.
Відтоді практично кожна сесія обласної ради розпочинається з депутатських запитів і запитань про ті негаразди, які кояться у відомстві Кватирка. Кватирко став найскандальнішим фігурантом журналістських розслідувань та критичних публікацій у ЗМІ та засобах масової комунікації, колективних листів громадських організацій у владні, правоохоронні, контролюючі структури. Зрозуміло, що так триватиме доти, доки не буде усунутий цей згубний «корінь зла»…
Ще раз наголошу: у підкладеному Гунчику Кватирком розпорядженні жодним словом не згадані ці споруди і майно. Кому перейдуть ці будинки? Цим же приватним орендарям? Теж на 25 років? І що після цього від них залишиться?З іншого боку, невже на все це вкотре закриють очі правоохоронні органи, покликані захищати як природнє середовище та його багатства, так і інтереси національного парку, зрештою, пересічних українських громадян – мешканців Шацького краю? Цей «дерибан» знову всім безкарно зійде з рук?
Тим більше, що безкарність лише підігріватиме апетити «бариг від влади», які надалі тільки зростатимуть. Адже ця «лісова братва» кинула оком вже й на інші ласі шматки народного добра. «Проковтнувши» майно з двома гектарами землі в Світязькому лісництві Шацького НПП, «прихватизатори» візьмуться й за наступні об'єкти.Але про це – в наступному журналістському розслідуванні «ВолиньUA».
Далі буде.
Степан ХВІРТКО
