Британська неурядова організація Earthsight, що вивчає проблеми незаконної вирубки лісів по всьому світу, протягом останніх двох років досліджувала проблему нелегальних лісозаготівель в Україні, - інформує УНІАН.
Як повідомляє ZN.UA, представлені результати дозволяють простежити весь ланцюжок від незаконної вирубки дерев в Україні до кінцевого споживача продукції з української деревини в країнах ЄС.
Названо дослідження однозначно — "Співучасть у корупції. Як ЄС стимулює нестримну незаконність в українських лісах". Звинувачення серйозні, втім, як і наслідки замовчування ситуації. Під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, але і регламентів та сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро в 2017 р. І за оцінками дослідників, 40% цього лісу були вирубані або продані незаконно.
Протягом двох років дослідники Earthsight проводили польові дослідження в Україні, вивчали митні документи, судові справи, опитували джерела в уряді і галузі, навіть представлялися неіснуючої компанією-експортером українського лісу, щоб вийти на покупців в Євросоюзі. Експертів Earthsight насамперед хвилюють питання екології, збереження лісових масивів і темпи їх відновлення, а нас — ще й можливі шляхи виходу зі сформованої ситуації. Починали своє дослідження експерти Earthsight з розвінчування популярного в Україні міфу про те, що вирубка лісу — це справа рук "чорних лісорубів", під покровом ночі нелегально карпатські ліси вирубують та оленячими стежками вивозять деревину в інші країни.
Ні, такі, звичайно, теж є, але за даними дослідження, їх внесок у загальну справу за знищення українських лісів набагато менший, ніж державних лісогосподарських підприємств.
"Наші дані говорять про те, що сотні державних компаній беруть участь в систематичному, свідомому порушенні широкого кола правил під час заготівлі лісу. І немає нічого більш згубного, ніж незаконна "санітарна рубка", — йдеться в дослідженні.
За даними експертів, майже 60% вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження, найчастіше, під надуманим приводом санітарних рубок, які виправдовують необхідністю запобігання поширення хвороб. Навіть посилення законодавства в 2016 р. не змінило ситуацію. Дослідження 18 лісозаготівельних дільниць в чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, проведене за замовленням Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними. Якщо цей результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка складає на даний момент 38-44% від загального виробництва та експорту лісу. Польові дослідження Earthsight ці результати підтвердили, а також виявили інші види порушень у сфері лісозаготівлі державними органами.
Колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, який нині переховується від слідства десь в РФ, побудував цілу схему передачі "санітарного" лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Аналітики Earthsight стверджують, що схема, яка працювала з 2011 р., діє донині. Спитати нема з кого, з травня 2016-го Держлісагентство без керівника. Там, як і в багатьох інших держструктурах, хтось десь виконує якісь обов'язки. Контроль відповідний.
За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не безпосередньо, а у відповідності з законом на аукціонах, ті часто проходять непрозоро, і велика частина продукції в результаті потрапляє на "тіньові" тартаки, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже понад 12 тис. Саме там з "санітарного" лісу виробляють пиломатеріали на експорт, та в такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевищує їх легальне виробництво у країні на 75%.
По суті, Україна щорічно продає іншим країнам 1,2 млн кубометрів пиломатеріалів, що матеріалізувалися з повітря, які не існують в жодному офіційному документі про виробництво. Так, якщо порівнювати дані Держстату та Євростату з постачання лісу з України в ЄС, то дані Євростату стабільно будуть перевищувати національні в середньому на 5%. І справа не в різних методологіях. Просто частина лісу з'являється в документах лише на тому етапі, коли перетинає кордон Євросоюзу. Саме на країни Євросоюзу припадає 70% українського експорту деревини. І тут дослідники розвінчують інший міф — про жорсткі та однозначні регуляції європейців.
У Євросоюзі з 2013 р. діє Регламент ЄС, що встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС, — EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих в країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити юридичні перевірки "з належною обачністю" для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу. Ці норми стосуються як незаконно зрубаної, так і незаконно проданої або ввезеної деревини. Виробники зобов'язані переконатися, що куплена ними сировина була легально отримана і законно продана. Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС.
Більше того, серед покупців цієї деревини не напівлегальні "шараги", а великі фірми, у тому числі три найбільші виробники дерев'яних панелей в світі, найбільша в світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів в Європі.
До запровадження в Україні мораторію на експорт лісу-кругляка, за даними Earthsight, основним покупцем деревини з України (70% всього експорту в ЄС) був австрійський лісопильний гігант Holzindustrie Schweighofer, а точніше, її румунська "дочка" Schweighofer Group, географічно знаходиться недалеко від кордону з Україною. Компанію неодноразово звинувачували у використанні нелегальної деревини з України, Румунії та інших країн. От тільки далі звинувачень справи не рухалися. Чинний де-юре регламент де-факто нікого ні до чого не зобов'язує.
Інша частина українського лісу також прямувала до Румунії, на місцеве дочірнє підприємство компанії JAF Group — одного з лідерів Центральної Європи з оптового продажу деревини. Після введення мораторію ситуація дещо змінилася. Ні, обсяги вивезення з України лісу не скоротилися, а продовжили зростати, змінилися лише покупці. На першому місці серед імпортерів українського дерева тепер, за даними Earthsight, компанія Egger, другий у світі за обсягами виробник дерев'яних панелей, її два найближчих конкурента — Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, що входить в найбільшу в світі паперову корпорації International Paper.
У дослідженні наголошується, що, незважаючи на норми EUTR, що вимагають підтвердження законності подається деревини, всі ці компанії продовжували систематично купувати український ліс у державних лісозаготівельних компаній навіть в ті моменти, коли проти українських чиновників відкривалися розслідування за підозрою в корупції, незаконній вирубці, нелегальних поставках та інше. Це прямо порушує норми EUTR, так як в подібних випадках поставки повинні припинятися, але санкцій немає, і бізнес продовжує процвітати. Крім того, в ЄС надходить не тільки незаконно вирубана, але і незаконно експортована деревина, у тому числі і той самий ліс-кругляк, експорт якого у нас під мораторієм.
Митні органи ЄС, за даними Earthsight, тільки в 2017 р. зафіксували ввезення понад одного мільйона кубометрів кругляка з України, класифікованого на нашій митниці як "паливна деревина". За перше півріччя 2018-го тільки в одну Румунії намагалися ввезти партію кругляка під виглядом "паливної деревини" вартістю понад мільйон доларів. За даними Earthsight, на кругляк в ЄС покупець теж знаходиться швидко, хоча всі знають про український мораторій на його експорт, і положення регламенту EUTR на цей рахунок однозначні — купувати такий товар не можна. Тим не менш дослідниками зафіксовано поставки українського кругляка чеськими целюлозними заводами, один з яких належить транснаціональній корпорації Mondi (виготовляє паперову упаковку), а інший — виробнику віскозного волокна компанії Lenzing.
Всі вищезгадані компанії при особистому спілкуванні з дослідниками заперечували можливість покупки нелегальної деревини з України і запевняли, що ретельно перевіряють походження кожної поставки. Щоб перевірити, чи так це насправді, дослідники Earthsight, представляючись українським постачальником, пропонували їм постачання нелегальних пиломатеріалів і кругляка. І три компанії всерйоз зацікавилися співпрацею після того, як їх запевнили в тому, що з українською митницею питання "вирішене". Мабуть, плавали і знають, що головне в цій справі — перетнути кордон.
"Незважаючи на розміри цих компаній, в ЄС їх назви мало хто чув. Але більшість європейських споживачів купить продукцію, вироблену з постачається ними сировини. Деревина румунської фабрики Schweighofer використовується для виробництва товарів, які продаються в Ikea. Egger, Swiss-Krono і Kronospan не тільки є постачальниками Ikea, але і поставляють більшу частину пиломатеріалів, дерев'яних плит і підлог, які продаються мережами DIY Wickes і Homebase у Великобританії, компаніями Hagebau, Obi і Hornbach в Центральній Європі і французькими мережами Leroy Merlin і Castorama, — полягає в дослідженні. — International Paper випускає папір для HP, Canon і Xerox, яка продається в супермаркетах по всій Європі... Одяг, зроблена з волокна Lenzing, продається в більшості мережевих магазинів одягу ЄС, включаючи H&M".
Втім, пред'являти претензії кінцевим виробникам неправильно, адже вони фактично є заручниками того, що загороджувальні норми ЄС, покликані вберегти їх від покупки нелегальної сировини, просто не працюють. На підставі проведених розслідувань Earthsight доручили своєму досліднику переглянути глобальну оцінку обсягів ввезеної в ЄС незаконно добутої деревини, і результати оновленої оцінки жахнули — з України в країни ЄС імпортується незаконного дерева більше, ніж із країн Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії, разом узятих. Більше, ніж з будь-якої іншої країни світу. І, незважаючи на те, що систематичне порушення законів, безкарність і корупція в Україні породжують незаконні вирубки лісу, на думку аналітиків Earthsight, якщо б країни ЄС не забезпечували стабільний попит на цю продукцію, масштаб проблем було б менше, і вирішити їх було б простіше. Але вже згаданий регламент EUTR не може скоротити попит на незаконну деревину частково із-за недосконалості самого документа, частково із-за різних можливостей його інтерпретації. Проблема полягає в тому, що закон стосується лише компаніям, зазначеним у митних документах. Незважаючи на те, що деревина доставляється відразу на заводи, багато з найбільших покупців української деревини використовує посередників-імпортерів, що дозволяє уникнути бути спійманим за руку.
Ці фірми-посередники, як правило, невеликі і непрозорі, часто працюють з домашнього офісу. Дослідження Earthsight показало, що у тих рідкісних випадках, коли такі фірми були спіймані, а їх вантаж був конфіскований, їх власники просто закривали ці компанії, починаючи той же бізнес вже під новою назвою. Провідна світова сертифікаційна організація — Лісової опікунської ради (FSC), покликаний допомагати споживачам ідентифікувати походження деревини, в останні роки істотно знизила стандарти своєї роботи. Реальних і якісних перевірок законності деревини там не проводять, зате сертифікати видають справно. На сьогоднішній день 90% лісів, що перебувають під контролем Держлісагентства України, сертифіковані FSC.
Включаючи згадані дослідниками у звіті ділянки незаконної санітарної вирубки. У бесідах з дослідниками Earthsight чиновники лісозаготівельних підприємств України не ділилися — хвалилися тим, як легко обійти перевірки FSC і отримати сертифікат їх як мінімум стандарту "контрольована деревина", а то і вище. Але головна проблема в тому, що уряди окремих країн ЄС, за дивним збігом, саме тих, в які експортується українська деревина, досі не поспішають впроваджувати норми EUTR на рівні місцевого законодавства, навіть не намагаючись встановити в дійсності походження імпортованої деревини. Ми не намагаємося виправдати українську сторону, але згодні з тим, що якщо країни ЄС не підтримували стабільно зростаючий попит на українську деревину нелегального походження, темпи зростання корупції і схем в лісозаготівельній галузі були б однозначно нижче.
"Якщо ЄС справді хоче допомогти, він просто зобов'язаний не витрачати всі сили на примус українського уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, а зосередиться на забезпеченні того, щоб держави — члени Союзу виконували власні закони", — резюмують дослідники.
