1002 - масове винищення вікінгів у південних графствах Англії за наказом короля Етельреда II (різанина Дня св. Бріція)
1708 - російські війська князя Олександра Меншикова за наказом царя Петра І і з допомогою зрадника Івана Носа (старшини Прилуцького полку) захопили та знищили місто-фортецю Батурин - українську столицю, резиденцію гетьмана Івана Мазепи, котрий перед тим перейшов на бік шведів.
Були піддані жорстоким тортурам і вбиті всі мешканці - понад 15 тисяч осіб разом із козацьким гарнізоном, винищені навіть коти й собаки
1854 - британський вітрильно-гвинтовий фрегат «Принц» (увійшов в історію як «Чорний принц») та десять інших кораблів англо-французької ескадри загинули під час шторму біля Балаклави (Крим). Кількість жертв перевищила 500 осіб
1862 - Льюїс Керролл дотримався обіцянки, даної раніше Алісі Лідделл, і записав у своєму щоденнику: «Почав писати казку про Алісу, сподіваюся закінчити її до Різдва»
1907 - француз Поль Корню в Нормандії піднявся на два метри над землею на своїй двороторній машині - першому гелікоптері
1914 - американка Мері Фелпс Джейкобс запатентувала бюстгальтер - жіночий предмет нижньої білизни, відомий тоді як «ліфчик без спинки».
Перед тим Мері купила для чергового громадського заходу вечірню сукню з відкритими плечима. Виявилося, що корсет із китового вуса, який тоді носили жінки, визирав назовні. Не розгубившись, Мері за допомогою покоївки зшила з двох рожевих шовкових хусток і гумки новий предмет спідньої білизни.
Відтак подруги і знайомі оцінили переваги бюстгальтера і звернулися до Мері із замовленнями. Свій винахід вона продала пізніше корсетній компанії за півтори тисячі доларів. Компанія заробила на цьому 15 мільйонів доларів, а Мері померла в 1970 р. бідною.
1916 - I Світова війна: закінчилася битва на Соммі (Франція), що призвела до смерті понад 600 000 солдатів Франції та Британії, німці - від 465 до 600 000 осіб.
Внаслідок потужної наступальної операції союзники «продавили» німецький фронт лише на 10 км вглиб
1917 - постановою Центральної Ради Симон Петлюра призначений генеральним секретарем із військових справ.
Петлюра віддав наказ українським військам зайняти всі найважливіші урядові об’єкти Києва.
Перший Український полк охорони революції, сформований із делегатів ІІІ Всеукраїнського військового з'їзду в Києві, розбив частини штабу Київської військової округи, які підтримували повалений Тимчасовий уряд, та остаточно придушив заколот більшовиків у місті
1918 - тимчасовий виконавчий орган УНРади перетворений на Державний секретаріат Західноукраїнської Народної Республіки.
Затверджено конституційні основи новоствореної держави - «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким вона, власне, отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».
Закон визначав територію ЗУНР, яка включала українські етнічні землі й охоплювала Галичину, Буковину та Закарпаття.
Територія ЗУНР становила 70 тис. кв. км, населення - 6 млн. осіб.
Затверджено герб держави - золотий лев на синьому тлі, та прапор - блакитно-жовтий.
Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українським населенням.
Цього ж дня Тимчасовий основний закон ЗУНР був доповнений законом про організацію війська
1918 - опублікована грамота Павла Скоропадського "До всіх громадян-українців" від 10 листопада 1918 р. із закликом до єднання і з запевненнями, що уряд Української Держави забезпечить скликання найближчим часом Державного сойму та розв’язання земельного питання.
Гетьман підкреслював, що він має досить сили, щоб не допустити жодного руху проти державного ладу, але сподівається, що не доведеться її застосовувати завдяки розумінню громадянами ситуації
1918 - гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів постанову про асигнування 1 млн. карбованців на боротьбу з холерою
1918 - у приміщенні Міністерства шляхів на Бібіковському бульварі в Києві відбулися таємні збори представників українських політичних партій, що входили до складу Українського національного союзу, та есефів, залізничних організацій і Селянської спілки.
Збори схвалили раніше розроблений план повстання проти гетьманського режиму; намітили соціальні, політичні і національні гасла і обрали тимчасовий революційний орган для керівництва, новий український уряд – Директорію. До її складу увійшли: Володимир Винниченко (голова), Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський і Андрій Макаренко
1918 - імператор Карл IV - останній правитель династії Габсбургів - зрікся управління Угорською державою.
1942 - у Володимир-Волинському гетто проведена акція зі знищення 2500 євреїв
1945 - у Франції Шарль де Голль обраний головою тимчасового уряду
1971 - виведення на орбіту навколо Марса першого міжпланетного космічного апарату - першого штучного супутника Марсу «Марінер-9», США
1980 - американський космічний апарат «Вояджер-1» передав на Землю перші фотографії Сатурну великим планом
1985 - виверження вулкана Невадо-дель-Руїс у Колумбії призвело до загибелі 20 тисяч людей
1987 - задля сприяння «безпечному сексу» та запобігання поширенню СНІДу Бі-Бі-Сі вперше продемонструвало на екранах Британії соціальну рекламу презервативів (без вказання марки)
1989 - Верховна Рада Естонської РСР оголосила незаконним приєднання республіки до СРСР у 1940 р.
1994 - у Швеції відбувся референдум, що схвалив вступ країни до Європейського Союзу
Народилися:
1850 — Роберт Стівенсон, британський письменник.
1858 — Михайло Коновалов, хімік-органік, професор Київського політехнічного інституту, з 1902 по 1904 рр. — його директор. Автор класичних досліджень з теорії і техніки нітрування насичених вуглеводнів.
1869 — Олександр Черняхівський, український громадський діяч, лікар-гістолог.
1889 — Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко), український письменник, автор понад 150 книжок гуморесок, фейлетонів, сатиричних мініатюр. Жертва більшовицького режиму.
1937 — Аузіньш Імантс, латиський поет, критик, перекладач.
1937 — Кіндрачук Остап Юрійович — український кобзар, бандурист з Ялти, кримський українець.
1943 — Мустафа Джемілєв, український політик, лідер кримськотатарського народу (багаторічний голова меджлісу).
Померли:
1619 — Лодовіко Каррачі, італійський живописець, гравер і скульптор.
1803 — Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765–1775 роках.
1862 — Людвіг Уланд, німецький поет і літературознавець.
1868 — Джоаккіно Антоніо Россіні, італійський композитор.
1923 — Іван Липа, український громадсько-політичний діяч, письменник, лікар. Батько Юрія Липи. Один із засновників Братства Тарасівців.
1945 — Антін Кравс, український військовий діяч, генерал-четар УГА.
1946 — Олександр Луцький — організатор і командир УПА Галичини (УНС, далі — УПА-Захід, УПА-Захід-Карпати).
1974 — Вітторіо Де Сіка, італійський кінорежисер та актор, один з видатних діячів італійського та світового кіно.
1984 — Сергій Івченко, український ботанік. Доктор біологічних наук.
2010 — Елан Сендидж, американський астроном.
