1793 — Страта Марії-Антуанетти «вдови Капет», королеви Франції, дружини Людовика XVI і матері Людовика XVII.
1813 — Почалася «Битва народів» (тривала до 19 жовтня), в якій брали участь війська Французької імперії, Рейнського союзу, Варшавського герцогства, Австрійської імперії, Королівства Пруссія, Російської імперії і Швеції; закінчилася нищівною поразкою армії Наполеона і його першим зреченням від престолу.
1840 - Нова Зеландія проголошена британською колонією
1853 — Розпочалася Кримська війна (1853–1856) між Російською імперією та коаліцією Великої Британії, Французької імперії, Османської імперії, Сардинського королівства за панування над Східним Середземномор’ям.
1918 - гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Української держави закон про відновлення українського козацтва та видав відповідний універсал.
Зазначалося, що козацтво в Україні очолює ясновельможний пан гетьман. Вступ до козацьких громад був добровільним. З інших громадян України до козацтва приймалися лише особи православної віри. При гетьмані утворювалася Велика козача рада, у восьми регіонах - місцеві козачі ради. "Хай тіні великих предків наших дадуть всім нам міць і силу..." - так завершувався універсал. Невдовзі до козацтва було записано близько 150 тисяч сімей.
Цього ж дня Рада міністрів Української держави затвердила внесене міністром внутрішніх справ положення про організацію добровільних (охочекомонних) дружин і ухвалила асигнувати 5 млн. крб. авансом на їх створення.
1923 - заснована кінокомпанія Уолта Діснея
1933 - французька газета "Фігаро" опублікувала статтю одного з керівників УНР в екзилі Олександра Шульгина "Голод в Україні"
1940 - завершено демаркацію кордонів між СРСР і Фінляндією відповідно до підписаного 29 квітня радянсько-фінського протоколу
1946 — За вироком Нюрнберзького трибуналу у в’язниці страчені нацистські злочинці (Йоахім фон Ріббентроп, Вільгельм Кейтель, Ернст Кальтенбруннер, Альфред Розенберг, Франк, Вільгельм Фрік, Юліус Штрайхер, Заукель, Альфред Йодль і Зейсс-Інкварт)
1953 - 27-річний Фідель Кастро, який очолив на Кубі збройне повстання проти диктаторського режиму Фульхенсіо Батісти, разом із братом Раулем постав перед судом за звинуваченням у спробі повалення існуючої влади.
Коли підсудному надали останнє слово, Кастро виголосив свою знамениту промову, що тривала понад три з половиною години і завершувалася словами: "Я не боюся в'язниці, так само, як не боюся люті презренного тирана. Виносьте ваш вирок! Історія мене виправдає!".
Фіделя засудили до 15 років ув'язнення, але після цього революційний рух на Кубі став набирати обертів, і під тиском громадськості у травні 1955 р. Батіста підписав закон про амністію для Кастро і його соратників
1964 — Китайська Народна Республіка провела перше випробування ядерної зброї.
1978 — Іван Павло II (до інтронізації — Кароль Юзеф Войтила) став 264-м Папою Римським і першим неіталійцем на папському престолі з 1523 року, одним із наймолодших понтифіків в історії і першим Папою слов’янського походження.
1987 — У Львові створено Товариство Лева.
1988 - початок ери мильних опер в СРСР: на Центральному телебаченні почався показ бразильського серіалу "Рабиня Ізаура"
1998 - у Лондоні заарештований колишній диктатор Чилі генерал Аугусто Піночет, якому висунули звинувачення в геноциді
2005 — У Сан Луїсі (Аргентина) завершився Чемпіонат світу з шахів ФІДЕ. За результатами чемпіонату, чемпіоном світу з шахів став болгарський гросмейстер Веселін Топалов.
Народилися:
1620 — П’єр Пюже (Pierre Puget), французький живописець, скульптор, архітектор і інженер. Дядько і вчитель скульптора Кристофа Вейр’є (Christophe Veyrier).
1827 — Арнольд Беклін, швейцарський живописець, представник символізму.
1837 — Митрак Олександр, український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф.
1854 — Вайлд Оскар, ірландський поет, драматург.
1854 — Карл Каутський, німецький економіст, історик і публіцист, один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії (†1938).
1874 — Мюллер Отто (художник), видатний представник німецького експресіонізму, член арт-гурту «Міст».
1886 — Бен-Гуріон Давид, один з лідерів сіоністського руху і творців сучасного Ізраїлю. Перший і третій прем’єр-міністр Ізраїлю (†1973).
1888 — Юджин Гладстоун О’Ніл, американський драматург. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1936 рік.
1890 — Стренд Пол, американський фотограф, оператор, режисер, один зі сподвижників фотографії як мистецтва (†1976).
1894 — Шарет Моше, другий прем’єр-міністр Ізраїлю в 1954–1955, між каденціями Давида Бен-Гуріона; (†1965).
1906 — Буццаті Діно, італійський письменник (†1972).
1907 — Петро Григоренко, радянський військовий діяч, дисидент, правозахисник.
1918 — Підсуха Олександр Миколайович, український поет.
1927 — Ґрасс Ґюнтер, німецький письменник, скульптор, художник, графік, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року.
1954 — Кочубей Василь Григорович, головний диригент Львівського муніципального духового оркестру «Галицькі Сурми».
Померли:
1523 — Лука Сіньйореллі, італійський художник раннього Відродження.
1553 — Лукас Кранах старший, німецький художник епохи Відродження, батько Ганса Кранаха і Лукаса Кранаха молодшого.
1793 — Марія-Антуанетта «вдова Капет», королева Франції, чоловіка Людовика XVI і мати Людовика XVII (страчена).
1810 — Рабі Нахман, брацлавський цадик, один із духовних лідерів хасидів.
1903 — Обачний Михайло (Косач), письменник, перекладач, брат Лесі Українки.
1936 — Бордуляк Тимофій, український письменник (*1863).
1946 — Йоахім фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945; *1893).
1947 — Баалис Сруоага, литовський письменник, критик, літературознавець (*1896).
1979 — Юхан Борген, норвезький прозаїк, драматург і критик (*1902).
1981 — Моше Даян, ізраїльський військовий і політичний діяч. (*1915).
1990 — Арт Блейкі, американський джазовий барабанщик, представник стилю Хард-боп.
1992 — Ширлі Бут, американська акторка, одна з найперших отримала премії Оскар та “Тоні”.
2003 — Ласло Папп, угорський боксер, перший в історії триразовий олімпійський чемпіон з боксу.
2007 — Дебора Керр, британська актриса, володарка премії Золотий глобус та Оскар.
