Всесвітній день гуманітарної допомоги
Всесвітній день фотографії.
Національні
Україна Україна: День пасічника України
Православне свято — Преображення Господнє (Яблучний Спас).
Другий Спас — народне свято східних слов'ян.
Події
1562 — московити зазнали нищівної поразки від Великого князівства Литовського та Руського у Битві під Невелем.
1722 — наказний гетьман Павло Полуботок видав універсал, який забороняв зловживання світських і духовних можновладців та передбачав реформу судочинства.
1839 — уряд Королівства Франція, що викупив патент Луї Дагера на створення відбитків, проголосив дареготипію «подарунком світу», завдяки чому фотографія змогла стати загальнодоступною технологією.
1914 — створено керівний орган Українських Січових Стрільців — Українську бойову управу.
1919 — 1-й корпус Української Галицької Армії, ведучи наступ на Київ, здобув Бердичів.
1920 — 6-та стрілецька дивізія полковника Марка Безручка після численних сутичок з частинами 1-ї кінної армії Будьонного відійшла до Замостя і зайняла там оборону.
1936 — У Москві почався відкритий судовий процес над «об'єднаним троцкістсько-зінов'євським антирадянським центром».
1941 — головне командування румунської армії видало декрет про встановлення окупаційної адміністрації на частині території, раніше анексованої Українською РСР між Дністром і Бугом («Трансністрія») з центром у Тирасполі.
1943 — Президент США Ф. Рузвельт і прем'єр-міністр Великої Британії В. Черчилль підписали таємну угоду про співробітництво у створенні атомної бомби.
1945 — Президія Верховної Ради СРСР ратифікувала Статут ООН.
1955 — на околиці села Здовбиця під час блокади переважаючих сил КДБ — МВС не здався живим і загинув рівненський крайовий провідник ОУН Анатолій Маєвський «Уліян».
1960 — здійснено перший політ у космос живих істот.
1982 — здійснено запуск космічного корабля «Союз Т-7», у складі екіпажу якого українець — Л. Попов.
1989 — парафія святих Петра і Павла у Львові (настоятель — о. Володимир Ярема) першою в Українській РСР вийшла з підпорядкування Російської Православної Церкви й оголосила себе частиною УАПЦ
1989 — у Хмельницькому відкрили пам'ятний знак, що увічнив пам'ять жертв репресій 1930—1940-х і початку 1950-х років
1990 — НДР прийняла конституцію ФРН.
1991 — Леонід Кравчук, Голова Верховної Ради УРСР, о 16:00 год. у виступі по українському телебаченні закликав українських громадян зберігати спокій і підкреслив, що надзвичайний стан Української РСР не стосується. Потім заявив про вихід із лав КПРС.
1992 — в Києві почав роботу I Всесвітній форум українців.
Народились
232 — Марк Анній Флоріан, римський імператор.
1398 — Іньєго Лопес де Мендоса, маркіз де Сантільян, кастильський поет, критик, літературний меценат, полководець і державний діяч. Батько іспанського гуманізму. Ввів в іспанську літературу жанр сонета. Автор першої іспанської поетики «Передмова і послання коннетаблю Португалії» («Proemio e carta al condestable don Pedro de Portugal»). Відомі твори: «Комедійка про понцу» («Comedieta de Ponza»), «Пекло закоханих» («Infierno de los enamorados»)
1631 — Джон Драйден, англійський поет, драматург, критик, байкар
1780 — П'єр-Жан Беранже, французький поет-демократ.
1871 — Орвелл Райт, один з братів Райтів, співвинахідник аероплану.
1883 — Габріель (Коко) Шанель, французька модельєрка, засновниця модного «Дому Шанель» в Парижі
1924 — Віллард Бойл, американський фізик канадського походження, лауреат Нобелівської премії з фізики за 2009 «за розробку оптичних напівпровідникових сенсорів»
1928 — Борис Мірус, актор львівського драматичного театру імені Марії Заньковецької, народний артист України
1930 — Френк Маккурт, американський письменник, лауреат Пулітцерівської премії
1965 — Марія де Медейруш, португальська актриса («Кримінальне чтиво», «Божественна комедія»).
1966 — Лі Енн Вомек, американська кантрі-співачка та автор пісень.
1973 — Марко Матерацці, італійський футболіст, захисник «Інтернаціонале»
1976 — Уку Агустін, індонезійська журналістка, письменниця та режисерка документальних фільмів.
Померли
1506 — Олександр Ягеллончик, король Польський і Великий князь Литовський.
1580 — Андреа Палладіо, засновник архітектури класицизму і, ймовірно, найвпливовіший архітектор в історії західної цивілізації.
1632 — Валантен де Булонь, французький художник доби бароко.
1646 — Франческо Фуріні, італійський художник і поет доби бароко.
1657 — Франс Снейдерс, фламандський художник, майстер анімалістичних композицій та натюрмортів доби бароко.
1662 — Блез Паскаль, французький математик, фізик, літератор та філософ.
1753 — Бальтазар Нейман, німецький архітектор доби пізнього бароко.
1782 — Франческо де Мура, італійський живописець пізнього бароко.
1819 — Ватт Джеймс, шотландський математик та інженер.
1891 — Теодор Аман, румунський маляр і графік вірменського походження.
1905 — Адольф Вільям Бугро, французький живописець, представник академізму.
1913 — Михайло Комаров-Уманець, український бібліограф і фольклорист.
2002 — Едуардо Чільїда, іспанський скульптор, автор монументальних абстрактних робіт.
2020 — Борис Патон, Український вчений, президент АН України, Герой України.
