Людина року – Заслужений майстер народної творчості Анатолій Бойко
Відомому на весь світ «Волинському Фаберже» Анатолію Бойку президент України присвоїв звання «Заслужений майстер народної творчості». В указі йдеться:
«За вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм майстра нагородили званням «ЗАСЛУЖЕНИЙ МАЙСТЕР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ».
Анатолій Бойко увійшов до «Книги рекордів України» в номінації «Найбільша колекція яєчної шкарлупи, оздобленої металом». Також він прийнятий до World Egg Artist Association – міжнародної спільноти майстрів, які працюють із яєчною шкарлупою. Його унікальні роботи внесені до каталогу цієї спільноти.
Концерт року – сольник Сергія Шишкіна у палаці «Україна»
4 листопада 2017 року наш славетний земляк, композитор та виконавець Сергій Шишкін дав сольний концерт із нагоди 40-річної творчої діяльності у національному палаці «Україна».
Сергій Шишкін в авангард української естради потрапив ще у 70-х. І не просто потрапив, а стрімко увірвався своєю «Осінньою піснею», яка стала вже позачасовим шлягером. Він – лауреат престижних українських фестивалів «Оберіг» та «Червона рута». Його пісні – це не лише суміш актуальності, але й гра на пробудження свідомості. Саме такими є «Майданна колискова», «На війні якої нема».
Активіст року – Тарас Сватко, представник нового покоління українських активістів
Хто такий активіст? Це людина, яка перебуває на вістрі громадського життя, помічає недоліки влади, критикує її і дає рекомендації як виправитися. Активістів не люблять. Особливо влада. Та, схоже, Тарас Сватко цим не переймається. Лише за минулий рік він змусив приїхати до міста цілу делегацію чиновників, які з поважним видом інспектували бракоробський ремонт вулиці Ковельської «Амілою», неодноразово викликав поліцію на глибочезні ями на дорогах, проінспектував ремонт дороги в дощ до Лудина. Це лише маленька частка з того на що Тарас Сватко звертав увагу влади та поліції. Єдина стіна, яку поки не вдається пробити активісту – це вчасне виконання заявок у системі «Розумне місто». Отже, працювати є над чим.
Успіх року – Дмитро Терьохін
Рік тривав пошук людини, яка б очолила у Володимирі-Волинському відділ культури та туризму. Виявляється, знайти гідну заміну багаторічному начальнику цього відділу Андрієві Шоцькому виявилося не так то і просто. Та все ж відповідальність на себе взяв Дмитро Терьохін – молодий, активний і креативний керівник. Віримо, що у нього все вдасться!
Бракороб року – турійська фірма «Аміла»
Підприємство замахнулося на ремонт дороги по вулиці Ковельській у Володимирі-Волинському ще у 2016 році. Замах виявився невдалим, а жителі міста місяцями спостерігали за ремонтними муками і тим, як «амілівці» тричі перекладали асфальт на одному відрізку, шукали люки з металошукачем та лопатами горнули воду з проїжджої частини, бо ж ливневу каналізацію теж закатали в асфальт.
Перебіжчик року – Сергій Коба, вигнанець зі «Свободи», який перебіг до команди мера Петра Саганюка
Сергій Коба, колишній очільник Володимир-Волинської ВО «Свобода», пройшов еволюцію від жорсткої критики Саганюка до тісної співпраці з ним і отримання посади директора теплокомуенерго.
Ще в лютому 2014 року, коли Петро Саганюк, аби зберегти посаду, зібрав на свій захист бюджетників і боксерів, Коба казав:
«Організовуючи ці провокації, Петро Саганюк переслідував лише одну мету – будь-якою ціною залишитися в кріслі мера. Він навіть був готовий зіштовхнути між собою жителів міста, так само як це зробив із українським народом Янукович. Все ж простих, свідомих, активних жителів міста було в декілька разів більше, ніж звезених спортсменів і бюджетників – і висновки громада зробила далеко не на користь Петра Саганюка».
За громаду таки не варто було розписуватися, адже на виборах у 2015 році вона зробила вибір на його користь, як і зрештою, Сергій Коба, якого з ганьбою вигнали зі «Свободи» саме за перебігання в табір Саганюка.
Програш року – Володимир-Волинський виконком
Невдало закінчили рік поважні люди, які засідають у Володимир-Волинському виконкомі. Їхнє рішення суд визнав протиправним і скасував. Йдеться про підприємця Андрія Дячука, котрий кинув виклик бюрократичній системі виконкому та місцевої автостанції.
До суду підприємець подав, аби оскаржити рішення Володимир-Волинського міськвиконкому, яким йому було відмовлено у продовжені дозволу на розміщення зовнішньої реклами. 27 грудня 2017 року. Суддя Ігор Вітер задовільнив позовні вимоги Андрія Дячука, тобто визнав рішення виконкому протиправним і скасував. Більше того, навіть судові витрати, а це 1600 гривень, перекладено на виконком.
Коментатор року – депутат Володимир-Волинської міської ради від партії «Наш край» Руслан Мороз
«Там на ПТУ висіла дошка або стела прикордонникам, які загинули й обороняли наше місто під час Другої світової війни. Якийсь дебіл здер її. Ні, спочатку, якийсь дебіл обмазав фарбою, потім здерли. Ми просто вимагаємо: це треба встановити, тобто пам'ять наших людей», – сказав Мороз і сформулював запит про відновлення дошки.
Дошку, яка висіла на дзвіниці домініканського монастиря, демонтували, згідно з Законом України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки». Демонтаж провели, ухваливши відповідне рішення виконкому.
«Кидалово» року – приїзд Порошенка на Волинь повз Володимир-Волинський
Президент Петро Порошенко оминув увагою, під час свого візиту на Волинь, наше древнє місто. До депутата Волинської обласної ради Валерія Діброви - члена своєї іменної партії приїхав, а місто, де дислокується славна 51-ша ОМБр, яка з його волі стала 14-ою, – оминув.
Хоча, на думку багатьох мешканців міста, він мав би стати на коліна і вибачитися за те поливання брудом, яке йшло на бригаду від генералітету. Саме наша 51-ша бригада першою була на сході і зупиняла московську агресію і саме ми, володимир-волинці, першими показали, як від гривні до гривні треба допомагати армії.
«Оскар» року – Петро Саганюк за роль у фільмі «Секретні матеріали»
Здається, того 25 квітня 2017 року біля екранів телевізора сидів чи не весь Володимир. Як у старі часи, коли у пострадянській Україні крутили екзотичну «Дику Розі» чи «Рабиню Ізауру». Тільки цього разу в головній ролі блокбастера про контрабанду був він – багаторічний мер міста на кордоні з Польщею. Він заперечив усі зв’язки з контрабандистами і чесно зізнався, що його син працює простим заступником директора ринку. Остання фраза стала у місті крилатою…
А загалом рік пройшов весело! Гонили ворон у сквері біля музею, а сам музей ремонтують язиком уже два роки, будували фонтан, уявно реконструювали площу Героїв, добилися вишиванки на бруківці, разом відстояли перенесення пам’ятника князям Данилу та Васильку. І всі разом ми творили історію нашого міста.