Курс гривня-долар опустився до 25 як на міжбанківському ринку, так і у валютних міняйл, що викликало легку паніку серед населення. Багато хто запитує, а що ж буде далі?
Це розповів економічний експерт Сергій Фурса у Фейсбуці.
Причиною валютних коливань експерт називає експансію іноземців на внутрішній ринок облігацій.
"Цього тижня, у вівторок, відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив близько 17 млрд грн. Левова частка коштів припала на довгі облігації. П'ятирічні ОВДП були продані на суму понад 10 млрд грн, Дворічні – 5,3 млрд грн. Саме на такі облігації припадає попит з боку іноземців. У підсумку іноземці купили паперів більш ніж на 500 млн доларів, які логічно викликали дисбаланс на валютному ринку. Загальний портфель нерезидентів вже досяг близько 3,5 млрд доларів", – пояснив Фурса і додав, що потрібно думати, що з цим робити. Адже, з його слів, таке зміцнення гривні вже негативне для української економіки.
"Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати, або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що привернуло безліч прямих інвестицій. Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це закінчиться, гривні доведеться повертатися до звичного стану і тоді ми знову можемо побачити стресові рухи гривні", – наголосив він.
Сергій Фурса пригадав, що декілька років тому подібна ситуація була в Єгипті і в країну зайшло 18 млрд доларів. Питання в тому, скільки таких грошей може прийняти Україна.
"У межах співпраці з МВФ ми логічно обмежуємо дефіцит бюджету і зменшуємо державний борг, а значить цифри "аля Єгипет" нам просто не потрібні. Стільки грошей не влізе. Можемо лопнути. І так, не можна говорити про те, що давайте брати гроші цих інвесторів замість МВФ. З однієї простої причини – не буде МВФ, то й не буде і цих інвесторів. В Єгипет вони заходили теж під наявність програми МВФ. Просто наявність МВФ дає впевненість портфельним інвесторам в тому, що країна проводить адекватну економічну політику, а це означає, що ризики обмежені. Скільки ще таких гарячих грошей може прийняти Україна? З огляду на встановлену стелю щодо залучення боргу на 2019 рік, а також потреби в рефінансуванні, уряд може до кінця року максимально залучити за гривневими ОВДП до 3 млрд доларів. Навряд чи, звичайно, всі ці папери куплять нерезиденти, але саме ця цифра є стелею".
Із його слів, цілком реально проковтнути зовнішніх грошей 1-2 млрд доларів до кінця року. А така сума може посунути курс ще сильніше. Адже на поточному тижні 500 млн доларів від іноземців змусили посунути курс гривні на 50 копійок.
Нацбанк проводить політику гнучкого курсу і тільки згладжує коливання. Зараз регулятор викуповує надлишок доларів, збільшуючи резерви рекордними темпами, іноді скуповуючи з ринку по кілька сотень мільйонів доларів в день. Але не заважає руху курсу. І така стратегія НБУ викликає повагу.
"З іншого боку, стратегія покликана не заважати економічно обгрунтованій зміні курсу, тобто не перекручувати температуру економіки. Але, як ми бачимо, такий візит іноземців сам по собі є вже спотворенням цієї є температури. І, щоб не спотворювати її ще сильніше, Нацбанку можна було б встати, як стіна, на певному рівні і викуповувати всі зайві долари. До речі, так вчинив Центральний банк в Єгипті під час недавньої експансії іноземців. Що може робити Мінфін? Більш агресивно знижувати ставки на аукціоні, знижуючи вартість запозичень для держави. До того ж НБУ не заперечував, що в разі активності іноземців може більш агресивно знижувати свою облікову ставку. Тепер, коли проблема запозичень в 2019 році вже не дуже актуальна, уряд має розв'язані руки. Хоча, звичайно, Мінфін може пам'ятати, що в 2020 році нас чекає ще один пік погашень зовнішніх боргів", – розповів Сергій Фурса.
Сергій Фурса бачить і переваги у зміцненні гривні.
"Політикам приємно, людям дешевший імпорт і путівки в Туреччину. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгострокові може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати. Та й за час надмірно сильної гривні в країну зайде ще більше імпорту, експортери отримають удар під дих і після того, як гаряча пора пройде, удар відчують всі. А те, що погано для економіки, завжди погано закінчується і для звичайних людей", – наголосив експерт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українізація Донбасу чи «донбасизація» України?
