На Волині діють два унікальні середовища. Вони різні за своєю формою, але мають одну мету – збереження, відтворення та поширення історичної спадщини України. Військово-історична група «Азимут» та історико-культурний комплекс «Вовчак-Волинська Січ».
Про них говорили під час Файної гутірки, яка відбулася 28 грудня у мистецькому просторі ГаРмИдЕр ангар-stage.
Це була фінальна гутірка у 2020 році. Зокрема розмовляли про військово-історичну реконструкцію та національно-патріотичне виховання.
Спікерами гутірки були директор комплексу «Вовчак-Волинська Січ» Василь Мазурик (ВО «Свобода») та представники групи «Азимут» Василь Войтович та Вадим Степасюк, які були одягнені в тематичний одяг.
«Якщо ми говоримо про мій образ – це форма вояка Першої світової війни Легіону Українських січових стрільців. Таку форму в Україні не знайдеш, але знайшли приклад, за яким можна пошити копію. Тож моя сусідка-кравчиня зробили мундир, який зараз на мені. Я їй розповів деталі, моменти, які варто врахувати. Взуття – з Європи», – розповів реконструктор.
Василь Войтович прийшов в образі воїна УПА. Він розповідає, що збереглися фотографії, викрійки, тому відтворити форму значно простіше, ніж з ранніх періодів історії.
«На мені – пошитий кітель, але ґудзики – на ньому знайдені, вони автентичні. А ось штани я знайшов на змаганні «Доброволець». Ми були у селі Вербичне і побачили, як у господаря біля хати сушилися ці галіфе, нам вдалося їх обміняти», – поділився цікавою історію Василь Войтович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ковельська «Свобода» повезе на Схід різдвяні подарунки для українських захисників
А для Василя Мазурика історична реконструкція розпочалася саме з фільму «Шлях поколінь», який знімали в урочищі «Вовчак».
Втім це не зовсім так, адже працювати у цьому напрямку волинянин з однодумцями почав, коли ініціювали відновлення бази підрозділів УПА під назвою «Січ», що розташовувалася саме в цьому урочищі.
Зараз історико-культурний комплекс «Вовчак-Волинська Січ» – це не тільки музей просто неба, а й потужний осередок національно-патріотичного виховання. Там проводять фестивалі, вишколи, двічі були туристичні змагання «Доброволець». До речі, урочище відвідали поляки, німці, французи, були гості з Америки та Канади.
На території «Вовчака» відтворили повстанську атмосферу, відновили оборонні споруди, реконструювали криївку, збудували церкву, музей та повстанську хату. Тут ростуть вікові дуби та найцінніше, за словами спікера – збереглося кладовище.
«Однострій людину зобов’язує, змінює, дисциплінує. Те саме із місцем перебування», – зазначає Василь Мазурик. Він розповів про молодь, яка приїжджає на «Вовчак»: «Мені цікаво спостерігати за учнями. Вони сидять у телефонах, їх і на 10 хвилин не можна відірвати від екрану. Потім вони спокійно сприймають, що немає інтернету, мобільного зв’язку, приходять до тями і усвідомлюють, що знаходяться у в особливому місці. Діти протягом трьох днів віддаються процесу. Їх це місце змінює», – ділиться директор комплексу.
Василь Войтович додав, що також, щоб увійти в образ під час реконструкції намагаються переночувати на місці подій.
У військово-історичній групі «Азимут», – розповідає Вадим Степасюк, є різні люди за професіями: студенти, вчителі та бізнесмени. Наприклад, піротехнікою, вибухами під час відтворення бою займаються виключно спеціалісти. Під час «бою» часто відбувається імпровізація.
«У нас є головний принцип: якщо щось пішло не так – «вмираєш» на полі бою. Наприклад, зброя заклинила чи чобіт порвався», — ділиться нюансами реконструктор.
Також Василь Мазурик наголосив, що у співпраці з «Волинською Фундацією» та Українським інститутом національної пам’яті створили історико-краєзнавчий туристичний маршрут місцями бойової слави УПА.
Нагадаємо, що історичне урочище «Вовчак» уже кілька років відроджує ВО «Свобода».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вовчак – місце сили, духу та гарту
