Я не вірю голові фракції "Слуг народу" Давиду Арахамії, який обіцяє весняні посадки корупціонерів. Не вірю, що корупціонери посадять самі себе. Пройшло вже три весни тотальної влади монобільшості. Скоро розпочнеться четверта. Що заважало владі боротися з корупцією весь цей час? Та й навіщо чекати весни? В нас що для посадок відведена лише одна пора року? Чи Арахамія таким чином анонсує надання достатнього часу корупціонерам, щоб залишити країну або злити справи?
Україну накрила хвиля корупційних скандалів. Міністерство оборони, Кабмін, Генпрокуратура, народні депутати від "Слуг народу" на рівні заступника голови фракції опинилися в епіцентрі корупційного тайфуну. У той час, коли одні проливають кров, жертвують своїм здоров'ям і життям, віддають останні копійки на ЗСУ, волонтерять, інші використовують воєнний час для власного збагачення.
Перша реакція органів влади неприємно вражає. Замість того, щоб подякувати журналістам і почати власне розслідування, Міністерство оборони погрожує нацькувати на авторів публікації про вартість харчів для військових СБУ. Урядовців чомусь не цікавить питання яєць по 17 гривень чи кілограма картоплі по 22 гривні. В Міноборони не бачать в тендері з завищеними у 2-3 рази цінами і у "золотих яйцях" загрозу для безпеки країни. Так само як заступник міністра розвитку громад та територій України Лозинський не бачив нічого поганого у відкаті в сумі 400 тисяч доларів на закупівлю "золотих" генераторів. А заступник генерального прокурора Симоненко переконаний, що новорічний відпочинок в Іспанії і подорож туди на машині львівського олігарха Козловського під час війни - це буденне явище. Схоже, що корупційні "скрєпи", які десятиріччями міцно тримали Україну в полоні бідності і "руского міра", можуть залишитись неушкодженими.
Риба гниє з голови. Було б наївно сподіватися, що корупція таких масштабів не має покровителів чи кураторів у вищих ешелонах влади. Усі стежини ведуть до Офісу президента. Саме там сьогодні сконцентроване все управління державою. Країною керує Офіс президента, а не уряд і тим більше не фракція "Слуг народу". Схеми на мільйони і мільярди гривень потребують знання таблички ділення. Звільнення замішаних в скандалах заступників голови Офісу президента Олега Татарова, Кирила Тимошенка і самого очільника ОП Андрія Єрмака потрібно було робити ще вчора. Та в нас люблять прикриватися універсальною формулою "не на часі", ховати голову в пісок і вдавати, що нічого поганого не відбувається.
Україна живе за рахунок міжнародної допомоги. Західні партнери фінансують дефіцит бюджету і виділяють озброєння за рахунок своїх платників податків. Чи буде в них бажання робити це й надалі, знаючи, що роблять загребущі корумповані українські посадовці? Навіщо Заходу давати нам гроші, якщо в нас їх розкрадають? Як вплинуть корупційні скандали в Міністерстві оборони на постачання нам новітньої військової техніки? Чи не скажуть нам: перш ніж просити гроші і озброєння, перш ніж подавати заявки на вступ у ЄС і НАТО, розберіться з корупцією у власній країні?
Кожна вкрадена гривня, відкат, махінації на тендерах і намагання приховати корупційні діяння під приводом обмеженого доступу до інформації під час воєнного стану віддаляють Україну від перемоги. Роблять її ціну дорожчою, кривавішою та страшнішою. Корупція у владі - це основний стратегічний союзник москви всередині України. Відсутність боротьби з нею - це пособницька діяльність, яка допомагає агресору. Тому ставлення до корупціонерів під час війни має бути таке ж як до російських загарбників.
Анатолій Вітів, голова Волинської «Свободи», народний депутат України VII скликання, депутат Волинської обласної ради
