image
 |  20 23 Лютого 2021 | 18:36

Волинь палає: у Києво-Печерській Лаврі скликали з’їзд «Представників захоплених храмів УПЦ»

22 лютого 2021 року духовенство і віряни Московського Патріархату в Україні скликали у Києво-Печерській Лаврі з’їзд «Представників захоплених храмів Української Православної Церкви».

Про це написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук український священик Іван Сидор.

На карті наглядно показано, як нібито палають єпархії. Особливо на Волині... Особливо в Горохівському деканаті, де з 2019 р. близько 40 громад РПЦвУ приєдналися до помісної Православної Церкви України. З них - 10 приєдналися разом зі своїми священниками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сподіваюся, керівництву ВНУ вистачить здорового глузду відмовитися від антиукраїнського заходу, – депутат Волиньради

Хто є родом з тих синьооких земель і хто там живе – підтвердить, що всі без виключення громади, які змінили свою юрисдикцію (з РПЦвУ до ПЦУ), приймали рішенням згідно не лише традицій і звичаїв, але й чинного Українського законодавства – шляхом голосування, де перевага надавалась більшості. А співвідношення по громадах в Горохівському районі в середньому були такі: 80-95% парафіян за ПЦУ, десь 5-15% проти зміни юрисдикції.

І найважливіше❗️За 2 роки з часу виходу з-під юрисдикції РПЦвУ до ПЦУ – жодна (!) з 40 громад не повернулася в лоно Московського Патріархату. Священники, які перейшли до ПЦУ, жодного разу не пожалкували про свій і громади вибір, ба більше – задоволені і дякують Богові, що так сталося. Пишу це не з власних домислів, але маю підтвердження всього сказаного від тих парафіян і духовентсва, про яких йде мова.

Здорове життя української парафії є можливим завдяки вільному вибору, а не через «захоплення», про яке говорили цими днями представники «гонимої». Силоміць милим не будеш. Якщо ж заяви про «захоплення», що лунають в РПЦвУ, є правдою, то чому за 2 роки жодна громада не змінила юрисдикцію (з ПЦУ до РПЦвУ)?

Для підтвердження сказаного. На початку 2019 р. в смт.Берестечко Горохівського деканату 700 жителів села були за ПЦУ, 30 – проти. То кого тоді слухати - 95% чи 5% вірян? Скажете, спеціально говоримо про такий патріотичний козацький край?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У храмі села, де громада прогнала московського попа, відбулося перше архієрейське богослужіння (ФОТО)

Візьмімо тоді до уваги хоча б вчорашню новину з с.Бужани Горохівського деканату, віряни і священник якої 2 роки тому перейшли до ПЦУ. Вчора, 21 лютого, цю громаду відвідав з архіпастирським візитом місцевий архієрей – митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Подивіться стільки людей прийшло на службу – фото додаю. За словами жителів села, за останні 2 роки людей відчутно побільшало у храмі, бо до 2018 р. були такі, що не ходили до «русскої церкви».

Не є таємницею, що на деякі парафії, які приймали рішення про зміну юрисдикції з РПЦвУ до ПЦУ, спеціально привозили «тітушок», як це було наприклад у с. Скобелка Горохівського деканату, чи в тому ж Берестечку. Все це відбувалось, щоб не допустити переходу храму до ПЦУ. Потім вішали замки на храми, потім зрізали ті замки, і знов вішали, опечатували храм... Наймані фотографи і писаки новин про зраду і хунту не втрачали свій час і куди потрібно подавали інформацію так, як їм це потрібно. Пам‘ятаєте як Московський Патріарх Кирило 21 грудня 2015 р. на єпархіальних зборах духовенства Москви розповідав про українське село Птичу на Рівненщині і жалівся, як «націоналісти захопили храм»?

Свобода дається важко. А ще важче пояснити деяким людям, як це важливо мати свою Церкву незалежну від Росії. Але просвітлення триває і все більше яскравих вогників, які символізують наші гарячі українські серця, буде з‘являтись на мапі єпархій РПЦвУ.

Цікаво, чому в лаврі не скличуть з‘їзд представників, які були в ПЦУ і перейшли до РПЦвУ? Чи не тому, що таких немає...?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Волинській облраді відбудеться черговий аукціон з продажу бурштину

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити