На жаль, сьогодні доводиться вести мову про ті невтішні тенденції, які відбуваються в нашому краї у царині культури. Ось уже третю каденцію ми намагаємось боротися проти того, аби культура в нас не фінансувалася за залишковим принципом. Аби не допустити згортання чисельності музичних і мистецьких шкіл, згортання надання фахових спеціальностей у нашому коледжі культури і мистецтв, зменшення чисельності здобувачів освіти…
Болісно, як наступ на наші культурні надбання епохи української Незалежності, сприйняли наші митці спроби реорганізації (а фактично – ліквідації!) в області народних самодіяльних театрів зі своїми славними традиціями, як це трапилось у славному містечку Колки. Спершу все зробили так, аби народний театр не пройшов атестації, за нею послідувало скорочення ставок, далі – скорочення живих людей, а далі – й фактичне закриття театру. Народні хорові колективи – виявляється, утримувати дешевше…
Так ми і втрачаємо нашу багатоманітність, самобутність, традиції. Так усе спрощуємо на догоду комусь, хто думає, що на культурі можна щось зекономити. Сотні разів правий був Вінстон Черчилль, найзнаніший британець в історії, коли, аналізуючи бюджет своєї воюючої з нацистськими загарбниками країни, сказав крилату фразу: «Якщо ми економимо на культурі, то за що тоді ми воюємо?»
Але нам, мабуть, мало кровопролитної війни з нашим одвічним ворогом – російським окупантом, бо наші окремі посадовці тепер узялися воювати ще й проти власної культури та її сподвижників… Саме такі підходи до культури й призводять до того, що стан культури в нашій державі тепер нагадує стан нашої держави загалом…
Прикрим приводом для невеселих роздумів сьогодні послужили події, які розгортаються навколо Затурцівського меморіального музею В'ячеслава Липинського, який відкрито 22 серпня 2011 року (цьогоріч була 10 річниця створення) у селі Затурці тепер уже Володимир-Волинського району, в родинному будинку садиби Липинських. Наразі це єдиний в Україні та світі музей відомого історика, політолога і державного діяча початку XX століття, уродженця Волині В’ячеслава Липинського – поляка за національністю, котрий став визначним українським державником, як вдало підмітив хтось із політологів, «поляка з українською групою крові»…
Вкотре варто привернути увагу громадськості та політикуму нашого краю як до проблем у культурі загалом, так і майбутнього Затурцівського меморіального музею В'ячеслава Липинського. Не буду при цьому називати прізвища: всі добре знають і розуміють, про що йдеться. Справа дійсно не в посадах, а в підходах до справи.
Адже ніякий музей не може повноцінно існувати без наукових співробітників, тим більше тих, хто стояв біля витоків його створення і ще може багато прислужитися нашій загальній справі. В інакшому випадку музей просто перетвориться на склад – у прямому й переносному значенні цього слова. І вже не буде принципової різниці – чи це буде склад селітри, як це вміли робити совєти, чи склад речей, експонатів та провіанту…
Маємо зрозуміти: тільки живі люди надають речам, експонатам, старожитностям великого просвітницького та культурного смислу… Без досвідчених наукових співробітників музеї стають просто нікому не цікавими, до них заростають стежки відвідувачів, їх очікують занепад і запустіння…
Наразі йдеться про справу загальнодержавної ваги – врятувати Музей Липинського в Затурцях. І це вже питання не тільки нашої історії, минувшини та культури, а й нашого іміджу перед усіма науковцями та краєзнавцями, міжнародного іміджу в тому числі. Тут нам є чому повчитися в поляків – щоб мати гонор не забувати про пам'ять своїх державників. А в нас що, свого гонору нема зовсім?
У квітні 2022 року відзначатиметься 140-річчя від дня народження В’ячеслава Липинського. Наукова та краєзнавча спільнота сподівалися, що зберуться в нас, на Волині, в оселі Липинських на міжнародну науково-практичну конференцію.
А чим і з ким ми будемо їх зустрічати? Непривабливим пам’ятником на могилі одного з апостолів української державності? Занедбаним станом приміщення музею, в якому протікає дах, підвалі й стіни їсть – грибок, підлога в кількох місцях провалюється? І якщо і далі нічого не робити, то через 1-2 роки музей узагалі доведеться закрити через аварійний стан самої будівлі…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рівень обслуговування споживачів «Волиньгазу» нагадує печерний вік, - депутат Волиньради
Нагадаю висновок фахівців Науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування, які оглянули будинок музею Липинського у Затурцях 13 липня 2021 року:
«У результаті огляду встановлено, що внаслідок відсутності гідроізоляції в підвальних приміщеннях спостерігається сильне зволоження стін, що призводить до висолів та утворення грибка, а також руйнування конструктивних елементів споруди. Зокрема, металеві балки перекриття проіржавіли, метал розшарувався та втратив свою несучу здатність, що унеможливлює нормальну експлуатацію споруди.
Крім того, в стінах спостерігаються тріщини, що є результатом погано організованого водовідведення опадів. В деяких місцях протікає дах, через недостатню кількість приладів опалення взимку холодно, деякі столярні заповнення віконних прорізів протрухли і розсипалися», – йдеться у документі.
Вартість розробки ПКД, відповідно до наданої інформації, коштує орієнтовно півмільйона гривень. Тобто, сам ремонт і реконструкція – десятки мільйонів. Непідйомні для обласного бюджету суми…
Звісно, сьогодні можна було би шукати в цьому винних, але зараз тільки цим уже не зарадиш, і сьогодні завдання перед нами стоїть інше, системніше. Наше завдання як депутатського корпусу – не розбурхувати ситуацію, а вирішити її цивілізовано, аби і на ремонт та реконструкцію музею віднайти ресурси, і наукові працівники залишилися в ньому працювати.
Вважаю, що за цих обставин варто припинити з’ясовувати дріб’язкові стосунки, які завдають непоправної шкоди загальній справі, та об’єднати зусилля навколо цієї спільної справи – порятунку Музею Липинського. Тому звертаюся з трибуни обласної ради до представників обласної виконавчої влади, депутатів усіх рівнів, підприємців, будівельників, меценатів і благодійників, усіх свідомих волинян – зробити все можливе, аби віднайти необхідні ресурси і подарувати Музею Липинського в Затурцях друге життя.
Депутат Волинської обласної ради від ВО "Свобода" Олександр Пирожик
