Про це інформує кореспондент «Вголосу» з місця події.
На запрошення римо-католицької парафії в Бродах, в Україну приїхали віце-міністр закордонних справ Ян Дзєдзічак, голова канцелярії президента РП Адам Квятковський та віце-голова Інституту національної пам'яті Кшиштоф Шваґжик.
Під час вшанування Адам Квятковський зачитав звернення Президента Польщі Анджея Дуди, у якому йшлося про те, що 1944-го понад тисячу місцевих поляків закатували «українці, які перебували на службі в гітлерівців, та українські націоналісти» тільки за те, що вони були поляками.
https://www.youtube.com/watch?v=RmCzLz8Z1rQ
Напередодні польські ЗМІ також повідомляли, що делегація їде вшановувати вбивства польського населення в Гуті Пеняцькій саме «членами 14-ї дивізії СС «Галичина» та представниками УПА». До слова, самі члени делегації заявили, що візит не має політичного підґрунтя.
Варто зазначити, що українські історики не раз доводили, що українські військові формування не знищували цього села.
Разом з тим, до українського пам’ятника жертвам окупаційних режимів, який розташований за кількасот метрів від польського, прийшли націоналісти із ВГО «Сокіл». Зі собою вони принесли червоно-чорні стяги на флагшткоках та інформаційний плакат із переліком подій, під час яких у першій половині XX століття українці гинули від рук поляків:
- Захищаючи ЗУНР від Польщі у 1918-1919 рр.
- У польських концтаборах 1919-21 рр.
- В наслідок Ризького договору 1921 р., який поділив Україну між Москвою і Варшавою.
- У ході пацифікації урядом Польщі 1930 р.
- Перебуваючи у польському концтаборі Береза Картузька
- Під час ревіндикації (у 1938-39 рр. в українців забрали і спалили сотні церков)
- Від куль польських прикордонників на Верецькому перевалі у 1939 р.
- В наслідок репресій і депортації польського сталінізму на Закерзонні у 1940-50-х рр.
- Під час спалення українських сіл, зокрема Павлокоми 1945 р., де було вбито 366 чоловіків, жінок та дітей - Захищаючи українську землю від польського націоналістичного та комуністичного підпілля (АК, NSZ, BСн, NOW, WIN)
- Під час Операції «Вісла» 1947 р. - етнічної чистки з ознаками геноциду.
Перед пам‘ятником українські націоналісти також розгорнули величезний червоно-чорний стяг і виступили з промовами.
Історик Михайло Галущак наголосив, що активісти прийшли на мирну акцію, тож зумисно не наближалися до поляків, аби не провокувати інциденти.
«Сьогодні Польща своїм законом про Інститут національної пам‘яті забороняє червоно-чорний прапор, і тим самим забороняє право українців на свою національно-визвольну боротьбу і на власну державу. Ми поважаємо Польщу, поважаємо право кожної нації мати своїх героїв і свою державу. Але ми не розуміємо, чому Польща забороняє це нам і починає диктувати українцям українську історію»,- зазначив історик.
Активісти звернули увагу і на те, що минулого року зруйнований польський пам‘ятник українці відновили своїм коштом, натомість пам‘ятник замордованим окупантами українцям досі стоїть у занедбаному стані.
За порядком у Гуті Пеняцькій стежила щонайменше сотня правоохоронців. Зокрема сюди прибули співробітники Патрульної поліції, Нацполіції та вибухотехніки.
Між тим, дорогу до пам‘ятного місця завішали кількома десятками червоно-чорних стягів. Учора, 24 лютого, у Гуті Пеняцькій з ініціативи місцевої громади, відбулося вшанування пам'яті українців-жертв окупаційних режимів. Панахида за загиблими відбулось біля хреста, який встановлений у пам’ять про осіб, які загинули від рук польського підпілля - директора Ясенівської школи Івана Вавріва та його дружини Софії, священика Мартина Болюти, родини Сікаторських та ще десятки свідомих українців.
Як відомо, 2005 року на місці, де колись було село Гута Пеняцька, відбулось відкриття реконструйованого пам'ятника, на якому вказано, що в селі були закатовані понад тисяча поляків. Польська сторона публічно звинуватила у вбивстві мешканців села дивізію «Галичина» та учасників українського визвольного руху. До сьогодні жодних досліджень, розкопок в тій місцевості не проводилося, немає підтверджень про кількість загиблих ті їх національність. Усі відомі документи свідчать про численні порушення чинного законодавства з боку органів влади України, причетних до встановлення надмогильного пам'ятника мешканцям Гути Пеняцької.
У 2009 році поблизу було встановлено пам’ятник українським жертвам окупаційних режимів. Серед жорстоко замучених польськими бойовиками на початку сорокових років минулого століття в околицях села Гута Пеняцька - директор Ясенівської школи Іван Ваврів та його дружина Софія, священик Мартин Болюта, родина Сікаторських та ще десятки свідомих українців.
Також у 2010 році неподалік від польського монументу було встановлено інформаційний стенд, у якому двома мовами ‒ українською та англійською ‒ повідомлялося про те, що насправді сталося 1944 року в Гуті Пеняцькій.
«У період Другої світової війни село Гута Пеняцька було одним з найбільших центрів базування польських бойовиків та більшовицьких диверсійних з'єднань на Галичині, які спільно тероризували навколишні українські села. 28 лютого 1944 року німецька окупаційна влада провела військову операцію з ліквідації польсько-більшовицького загону. Село зазнало руйнування. На початку 80-х років радянсько-польська пропаганда поширила неправдиву версію про знищення села дивізією СС «Галичина» та вояками ОУН-УПА. Ця версія активно поширюється і сьогодні у Республіці Польща з метою дискредитації українського національно-визвольного руху та приховування злочинів окупаційної політики Польщі на західноукраїнських землях. Питання кількості мирних жертв ‒ поляків та українців, які проживали у Гуті Пеняцькій, є невивченим. На місці встановленого пам'ятника немає захоронень ‒ пам'ятник встановлено в 2005 році незаконно», - було зазначено на стенді.
Нагадаємо, що історик Остап Козак зазначив, що поляки встановили свій пам’ятник в Гуті Пеняцькій незаконно.
У лютому 2017 р. цей пам’ятник було підірвано, а згодом відновлено коштами української громади.
Одиночний пікет під час жалобних урочистостей в Гуті Пеняцькій у 2017 р., проти руйнування українських могил у Польщі, влаштував львівський історик, «свободівець» Михайло Галущак, після чого був заарештований поліцією.
Володимир В'ятрович зазначив, що у Польщі вандали за три роки осквернили 15 українських місць пам'яті.
