Погодьтеся, важко сприймати як адекватну політику держави, при якій зростання благополуччя населення відразу ж веде до його зубожіння. Ажіотаж навколо підвищення мінімальної заробітної плати завжди завершується частковим зростанням товарів та послуг, зокрема і комунальних. А підвищення вартості природного газу та електроенергії, які регулюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, однозначно призводить до зростання тарифів на холодну та гарячу воду, опалення і каналізацію, які в основному регулюються органами місцевого самоврядування.
Що ж очікувати в недалекому майбутньому? Прогнозується, що у новому опалювальному сезоні найбiльшe довeдeться платити тим, хто живe у «хpущовках» та ще й з нeсумлiнними сусiдами. Тож, не виключено, що цього pоку опалювальний сeзон можe стати peкоpдно доpогим для укpаїнцiв.
Необхідно зрозуміти, від чого ж залежить вартість основних комунальних послуг. Наприклад, найбільшу частку у вартості холодної води займає електроенергія, заробітна плата та відповідні податки на неї, зростання яких обов’язково і безповоротно веде за собою здорожчання вартості питної води і каналізації. Що і відбулося нещодавно у Володимирі-Волинському, де виконавчим комітетом міської ради були затверджені нові тариф на послуги з водопостачання та водовідведення у бік зростання більш як на 15%.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зростання цін на газ хочуть виправдати тим, що цього вимагає МВФ
Та ж електроенергія, холодна вода та каналізація, заробітна плата є складовими вартості послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання. А якщо врахувати, що основною складовою вартості теплової енергії, послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання є природний газ (понад 80%), то зростання вартості блакитного палива на 10% призведе до зростання ціни на опалення на понад 6,5%, а з врахуванням зростання також і інших складових, що зумовлені поетапним зростанням мінімальної заробітної плати, поступовою девальвацією гривні – на понад 10-15%. І це вже треба очікувати у прийдешньому опалювальному сезоні.
Окрім того, мешканцям багатоповерхових будинків (будинків, де присутні внутрішньобудинкові мережі) необхідно очікувати й інших сюрпризів, коли доведеться платити не лише за себе, але і «за сусіда». Це може бути спричинено виконанням нових вимог у сфері житлово-комунальних послуг, а саме – обов’язковим оснащенням вводів в будинки загальнобудинкових засобів обліку природного газу, холодної та гарячої води та теплової енергії. Нормами Закону України «Про комерційний облік житлово-комунальних послуг» передбачається, що оплата послуг буде здійснюватися із врахуванням не лише показів індивідуальних засобів обліку, але і загальнобудинкових лічильників.
Тобто, якщо будинок повністю оснащений квартирними лічильниками холодної води і, приміром, за місяць сумарна кількість спожитої води становитиме 1000 м³, а загально будинковий лічильник вказуватиме 1100 м³, то різниця між показами буде розбита між усіма квартирами будинку пропорційно кількості зареєстрованих в цих квартирах особам.
Якщо ж оснащеність квартирними лічильниками, наприклад, природного газу, значно нижча, то ця різниця буде значно більша.
Варто розглянути окремі, але важливі, чинники, які впливають на достовірність таких розрахунків:
- норми споживання послуг (наприклад, природного газу) далеко не відповідають обсягу фактичного споживання. Тобто, часто відбувається так, що фактично особою спожито 2 м³, газу, тоді як за відсутності у нього лічильника, по нормі на зареєстрованих, його обсяг споживання становить понад 10 м³.
- кількість зареєстрованих осіб в квартирі не відповідає фактично проживаючим. Часто в квартирі прописна одна бабця (норма на 1 ос. в межах 3 м³ ), тоді як фактично проживає 5 осіб, які споживають понад 10 м³).
- наявні втрати енергоносіїв в системі внутрішньо будинкових мереж, які знаходяться в неналежному технічному стані. У разі поривів та постійних підтікань холодної води, приміром, в підвалах, за цю воду будуть сплачувати усі мешканці будинку.
- несвоєчасність або ж недостовірність подання показів квартирних засобів обліку, що в подальшому впливає на загальну різницю показів і розподіл їх серед усіх квартир будинку. Тобто, якщо споживач подає завідома занижені покази свого лічильника гарячої води, то за решту води, яку він використав, але не зафіксував і оплатив, оплачуватимуть усі мешканці будинку.
- вартість опалення буде включати також вартість опалення не лише вашої квартири, але і місць загального користування (сходові клітки, підвали). Тобто якщо сходові клітки, горище, двері, підвал не належно утримують тепло, то мешканці таких будинків будуть платити значно більше, фактично за обігрів зовнішнього повітря.
Таким чином, виконання вимог Закону України про комерційний облік повинно базуватися на добросовісності та спільній відповідальності мешканців будинку, а також надавача комунальних послуг. Цей закон має працювати лише у випадку 100% оснащеності квартирними засобами обліку енергоносіїв, що на даний час не забезпечено. Зокрема, неодноразово піднімалося питання неправомірного встановленням міськгазами загально будинкових лічильників замість квартирних, що суперечить чинному законодавству, на яке монополісти не зважають. Саме тому, ношу проблем на себе, напевно, переберуть самі ж мешканці будинків, яким доведеться власними коштами встановлювати квартирні лічильники, і вимагати від балансоутримувача будинку (якщо не ОСББ - ЖЕКу) забезпечення належного технічного стану внутрішньобудинкових мереж будинку, його утеплення та ремонт.
