Як епідемії міняли хід розвитку цивілізації, підносили одних і закривали хід іншим. Як за кілька років пандемія чуми змінила економічну картину Європи і до чого тут клімат. Чому не лише жахливі втрати, але й ренесансні шедеври є наслідками "чорної смерті". Про те, коли епідемія давала українцям шанс, а коли – наглухо від цього шансу ізолювала – спілкуємося з доктором історичних наук, професором Михайлом Кірсенком.
ПЕРЕДУМОВОЮ НАЙБІЛЬШИХ ЕПІДЕМІЙ ЧУМИ БУЛИ РІЗКІ КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ
- Які найдавніші фіксації природних мОрів?
- Фіксації давні. Це було і в античності, і на Давньому Сході. Достеменно зафіксований випадок – епідемія в Афінах 430 року до нашої ери. Тоді союз полісів на чолі з Афінами перебував у війні з союзом на чолі зі Спартою. Епідемія забрала в Афін сили і це стало одним з чинників їхнього програшу в Пелопонеській війні.
- Наскільки часто епідемії призводили до таких глобальних політичних поворотів?
- Великі епідемії у центрах політичного тяжіння могли як піднести певні держави, так і опустити, і як зруйнувати встановлений порядок, так і зберегти його. Пам’ятаємо, як чума, що лютувала у VI столітті у Візантії, тобто Східній Римській імперії, виснажила цю державу і заклала основу для пізнішого завоювання більшої її території мусульманами.
Однак сьогодні я би проводив паралель з "чорною смертю" - епідемією бубонної чуми ХІV століття, у 1347-1353 роках, яка забрала близько половини життів усіх тогочасних європейців.
- Паралелі? Однак навряд чи доречно нині їх проводити, адже коронавірус – це зовсім не чума, а сучасна медицина – це аж ніяк не лікарські практики Середньовіччя.
- З одного боку, не треба лякатися. З іншого – це вигідне порівняння для того, щоб подивитися, як Європа змінилася від XIV століття до ХХІ і як навчилася вживати заходів. Адже жодна інша епідемія не справляла такого впливу на розвиток науки і змін у суспільстві. "Чорна смерть" - це найбільша природна медична катастрофа в історії Європи, і сподіваюся, що більше такої не буде.
- Як вона поширювалася і яким був перебіг?
- Є вагомі підстави вважати, що на Захід ця біда прийшла через Крим. Облягаючи генуезьку Кафу, татари мало не вперше застосували біологічну зброю – почали катапультами закидувати в місто через мури трупи людей, які в їхньому таборі померли від чуми. А до них чума дійшла караванами по Великому Шовковому шляху з Китаю і Монголії. З Криму італійські кораблі принесли бацилу до Константинополя і далі в Європу.
Захворіла спершу Сицилія, потім – решта Італії. Французи пострілами відігнали зачумлений корабель від Марселя, але Франція все одно захворіла. Воно пішло гуляти далі. Вимерли найбільше густонаселені осередки. Флоренція вимерла майже вся – пішли з життя 70 тисяч. Загалом в Західній Європі від чуми померло близько 50 мільйонів, це більше половини тогочасного населення. Першими вимирали італійці. Помирали священники, які сповідували хворих, і відповідно, самі заражалися. Найменше постраждала аристократія. З королівських родин по всій Європі померло кілька осіб. Попросту тому, що вони не жили в такій скупченості.
А скупченість була шалена. Люди спали на п’яти-, шестиспальних ліжках – не з розпусти, а з метою зігрітися, тому що було дуже холодно. А в такій тисняві, звісно, по людях перестрибували всілякі паразити. Окрім того, люди в такій антисанітарії звикли, що всюди сновигають щурі. А ті переносили бліх і вошей. Означені комашки сиділи на тюках товару, які довозилися з Азії.
Намагалися тікати від цього жаху. Згадаймо такий життєрадісний твір як "Декамерон" Бокаччо. Зазвичай люди читають ці гуморні еротичні новели, але часом не зважають на вступ, в якому Бокаччо пише, що група хлопців і дівчат втекли з міста від чуми і сховалися на заміській садибі.
- Про антисанітарію в Західній Європі в часи Середньовіччя ходять легенди. Тим не менше, остання велика епідемія, також чума, сталася тут аж на початку Середніх віків, у VІ столітті. Чому в тих умовах не було такого масового розгулу зарази, а сталося це лише через 8 століть?
- По-перше, збудником була нова бацила, від якої ніхто не мав імунітету. По-друге, як і у випадку попередньої епідемії "чуми Юстиніана", від якої дуже постраждала Візантія, відбулася зміна клімату, що спричинило неврожаї. У випадку Візантії вважають, що відбулося виверження вулкану. У випадку передумов "чорної смерті" - різкий початок так званого малого Льодовикового періоду. До того з VIII століття панував теплий і вологий клімат. На Сході, де і виникла "бубонна чума" лютували катаклізми – урагани, посухи, нашестя сарани, повені. Були роки, коли майже ціле літо постійно йшов дощ. Відтак, не дивно, що були неврожаї. Люди, що й без того недоїдали, страждали ще більше.
У Європі поширилися такі хвороби, які сьогодні маловідомі загалу. Скажімо, таке захворювання очей як трахома – утворення рубців на внутрішній стороні повіки. Безпосередньо перед занесенням до Європи чуми тут прокотилися віспа і проказа. Тобто людські організми були ослаблені голодом, хворобами і лихами.
По-третє, прокотилася хвиля банкрутств. На початку XІV століття Західна Європа досягла свого піку економічного розвитку. Розподіл багатств був дуже контрастним – витрати збільшувалися, а можливостей поповнити капітал не було. Зокрема це позначилося на вартості оренди, яку багато хто не міг платити. Це призводило до жахливих умов, в яких жила біднота і до розширення рядів цієї бідноти.
Якщо говорити про політичні чинники, то це війни, які тривали на тлі голоду, хвороб і стихійних лих. Столітня війна між Англією та Францією, яка почалася у 1337 році. Іспанські війни. Ворогування прихильників гвельфів і гібеллінів – союзників Папи й імператора Священної Римської імперії.
НАСЛІДКИ "ЧОРНОЇ СМЕРТІ" В ЄВРОПІ БУЛИ НЕ ЛИШЕ ТРАГІЧНИМИ
- У часи, коли свідомість людини була більше сконцентрована на релігії, стихійні і природні лиха вважали Божою карою або призначали винуватців серед чужинців і маргінальних груп. Як це було у час тієї найбільшої пандемії?
- Не знали причини. Відповідно спершу, як зазвичай, вважали це карою Божою. Через це пішли фанатичні процесії флаґелантів шляхами Європи. Вони шмагали себе і всіх навколо до крові, щоб спокутувати гріх, за який, як вони розуміли, людство було покаране. Ясна річ, це не сприяло вгамуванню епідемії.
Далі кинулися шукати винуватців і знайшли їх, як це часто бувало, в особі єврейського населення. Пройшла хвиля єврейських погромів. Те, що євреї помирали так само, як решта – нікого не цікавило.
Скінчилося все з незрозумілих причин. Тоді, як завше, вирішили, що зглянувся Господь Бог. А науковці з’ясували, що прийшла інша мутація щурів і вижила тих, які переносили хворобу. Бацилу-збудника хвороби відкрив лише в ХІХ столітті Луї Пастер.
- Розкажіть про феномен чумних колон. Їх ставили як подяку Богу за подолання епідемії. Однак їхня концентрація відрізняється по Європі.
- Їх багато в Центральній Європі, особливо в німецьких і чеських землях. Після закінчення пошесті люди ставили на головній площі таку колону Господу Богу або святим. По-друге, це робили у пам’ять про ті події. І по-третє, - застереження на майбутнє.
Чумна колона, Будапешт.
- Ми говоримо, що "чорна смерть" дуже змінила обличчя Європи. Як саме?
- Звісно, насамперед це трагедія. Але й були несподівані позитивні й масштабні наслідки. Коли все ущухло, то європейці роздивилися навколо і несподівано побачили не тільки жах. Кожен став навдивовижу багатшим, бо успадкував майно померлих родичів. А якщо людина стає багатшою, то в неї ростуть потреби і вимоги. Окрім того, відчувався брак робочої сили. Люди почали вимагати більше за свою роботу. Там, де лорди не хотіли платити, починалися повстання – від Жакерії у Франції через повстання в Англії та інших європейських країнах. Тобто люди почали домагатися своїх прав, що ставило під удар традиційну феодальну систему.
Змінилася економічна ситуація. Менше стали засівати злаками поля, бо нікому було їх обробляти, а потім збирати врожай. Більше землі відводили під пасовиська, а значить, з’являлася вовна для тканин. По-друге, це м’ясо для харчування і поліпшення раціону. Більші запити дали поштовх розвитку техніки, мореплавству, а відтак до відкриття Америки, збагачення й виникнення цілих імперій. До речі, економічна ситуація зміниться і нині. Тоді держави не одразу розуміли, як на це реагувати. Зараз держави реагують на це інколи незграбно, інколи добре. Сподіваймося, що українська влада вчитиметься в розумних.
Криза церковного життя також не в останню чергу була наслідком пандемії. Адже люди бачили, що Церква не могла пояснити те, що спершу вважали Божою карою. Мерли самі священники, а деякі їхні дії, наприклад хресні ходи, робили тільки гірше. Один з наслідків – поширення рухів за реформування Церкви, зокрема вчення Джона Вікліфа в Англії, яке дуже вплинуло на Яна Гуса в Чехії.
З іншого боку, більші багатства на душу населення давали поштовх для будівництва. Ренесансні споруди, якими ми нині так захоплюємося, почали будувати після "чорної смерті". Для збору коштів Папи нерідко зловживали, наприклад на індульгенціях, що викликало ще більшу церковну кризу і підготувало ґрунт для виступів батьків протестантизму – Лютера, Кальвіна і Цвінглі.
- Епідемії давали поштовх науці. "Чорна смерть" мала би також дати такий поштовх.
- Вперше було зафіксоване застосування карантину. Венеційський дож вирішив тримати кораблі, що прибували у місто, 40 днів у порту, і лише потім дозволити сходити на берег морякам та зносити товар.
Почали робити розтини тіла. Церква це забороняла, але через загальну катастрофу і неможливість її пояснити, на заборони не зважали. Медики ховалися по підвалах і робили розтини там.
Розтин тіла. Мініатюра XV століття.
Намагалися розробити засоби порятунку. Вдягали костюми з довгими носами, щоб отруєне повітря не вдихали люди – це аналог теперішніх масок. Причому аналогія пряма. Адже у Середні віки думали, що такий механізм захистить від зараження, а насправді він мав сенс, якщо його вдягав хворий, щоб не заразити інших. Так і зараз, коли ми підходимо у масці до героїчних медиків і продавців, то цим самим убезпечуємо їх, тому що можемо бути переносниками вірусу, не знаючи про це.
- Ці костюми потім якось вдосконалювали? Як їх надалі використовували?
- Вони перетворилися на костюми Чумного лікаря на венеціанський маскарадах. Тобто трагедія повторюється у вигляді фарсу – це той випадок.
"ЧОРНА СМЕРТЬ" СПРИЯЛА ВИХОДУ РУСЬКИХ КНЯЗІВСТВ З-ПІД ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗОЛОТОЇ ОРДИ
- Якими були наслідки "чорної смерті" для України?
- Наші регіони постраждали менше, тому що були не такими густонаселеними. А Литву "чорна смерть" майже оминула, що на фоні решти земель сприяло зміцненню Великого князівства Литовського. Водночас Золота Орда зазнала значних втрат. Захворів хан, і його син, скориставшись цим, вбив і хана, і кількох його нащадків. Литва зміцнилася, почала просування в нові землі, завойовуючи руські землі. Завершилося визволенням руських князівств від татаро-монгольської залежності. У 1362 році об’єднане литовсько-руське військо розбило золотоординське у битві на Синіх Водах. Після цього останні три руські князівства перейшли до Великого князівства Литовського. Перейшли з усіма подальшими наслідками: утвердженням міського самоврядування, правової системи, процесами етногенезу, розвитку староукраїнської мови і так далі.
Кілька разів епідемії в Європі повторювалися, але вже у менших масштабах. Україну чума меншою мірою била, але досить часто виникала холера. Зокрема на півдні, на території сучасної Херсонщини. У XVIII сторіччі ці землі були завойовані Російською імперією. Саме тривало будівництво чорноморського флоту, коли з Азії прийшла холера. Також були паніка і фанатизм. Цього разу винуватцями вважали "відьом". Пішла чутка, що якщо в жінки синці на руках, то це диявольська позначка. Зрозуміло, які з цього були наслідки. Рятувалися, чим могли – обкурюванням димом, оцтом.
- Епідемії, що надалі виникали, завше підштовхували владу до вдосконалень інфраструктури, соціальної системи, розвитку медицини. Якими були головні з них?
- Усе треба розглядати в сукупності. Річ не лише в епідеміях і причинах їхнього виникнення, але й у міцності організму. Багато нюансів санітарії й гігієни люди вивчили доволі пізно – у ХІХ столітті. До того часу більшість європейців за винятком вузького прошарку аристократії не знали, що таке спідня білизна. Ще 200 років тому в Лондоні не було каналізації – все спускалося в підвали і раз на місяць бочка мала приїздити, щоб нечистоти вивезти, але фактично все вихлюпувалося на подвір’я, де гралися дітлахи. Санітарія в Європі на початку життя Діккенса і наприкінці життя Діккенса – це небо і земля. Тобто кожен новий мор підштовхував владу до реалізації оптимальних рішень – перебудови міст, проведення каналізації, очищення вулиць.
Окрім того, покращилося матеріальне становище людей. Промислова революція, поставки бавовни з Америки, вирощування картоплі – люди стали краще вдягатися і харчуватися, стали міцнішими і здоровішими.
- У періоди, коли наука вже розуміла, що таке карантин і як уберегтися від мОрів, наскільки поширеними були випадки, коли населення проявляло свідомість? Скажімо, приклад англійського селища Іем, жителі якого у 1666 році самі пішли на карантин, самоізолювавшись, і таким чином не опустили поширення чуми на півночі Англії.
- Паства Іема виявилася свідомою, тому що мала розумного священника – Вільяма Момпессона. Тобто люди виявляються свідомими, якщо слухають розумних радників. У це містечко на півночі Англії чуму занесла посилка, надіслана з Лондона, де тоді вирувала епідемія. По-друге, з часу прийняття Великої хартії вольностей 500 років минуло, тобто певна свідомість самовідповідальності в англійців вже була вихована. Це до дилеми ліберальної свободи вибору й відповідальності чи зрівнялівки, яка загрожує охлократією. Адже річ не лише в жителях Іема, які самоізолювалися, але і в жителях сусідніх сіл, які їх не полишали, а продавали їм харчі, передавали через отвори в стіні чи на відстані біля річки. Гроші при цьому дезінфікували, як могли, в основному оцтом.
ЄВРОПЕЙСЬКА СВІДОМІСТЬ СХИЛЬНА ЗВИНУВАЧУВАТИ ВЛАДУ В НЕЕФЕКТИВНОСТІ
- У часи лихоліть проявляють усі вади управління. Найдавніший із записаних прикладів висловленого незадоволення - в "Іліаді" Гомера. Під час походу на Трою люди царя Менелая звинуватили його у спалаху хвороби, що почала косити армію. Наскільки були схильні звинувачувати владу під час найбільших пандемій?
- Звісно, звинувачували владу, тому що чекали від неї порятунку. Це залежить від типу свідомості. Європейська свідомість, до якої належимо й ми з усіма плюсами і мінусами, каже: завжди винна влада. А східна азіатська каже: винні бояри, а не цар. Звинувачення влади може як підштовхнути її до прийняття рішень, так і призвести до занепаду. Так зокрема сталося під час вже згаданої афінської моровиці під час Пелопонеської війни. Тоді демагогам і охлократам вдалося знищити авторитет, який мав один з найвидатніших і найвідоміших греків-демократів Перікл. Зрештою, Перікл сам помер від пошесті. Ослаблення через мор і зміна влади стали однією з причин програшу Афін у війні зі Спартою. У колисці грецької демократії було встановлено режим "30 тиранів".
З іншого боку, загадаймо приклад "чорної смерті", яка дала потужний ривок розвитку науки і змін суспільних відносин. У пізніші епідемії влада мала подавати приклад. Коли у XVIII столітті віспа і решта людей косила народи, то австрійська цісарівна Марія Терезія вакцинувала себе і своїх дітей. Відповідно далі населення усіх її володінь вакцинувалося. У ХІХ столітті так само робила королев Вікторія – подавала приклад для англійців. Такі приклади дуже важливі, так само як і під час війни. У 1940-му, коли Лондон горів під німецькими бомбами, Вінстон Черчилль запропонував евакуювати королівську родину в Канаду. І королева сказала: "Діти залишаться зі мною, я залишуся з королем, а король залишиться з Англією". І це був дуже важливий приклад.
Важливо, як проявлялася міждержавна взаємодія в такі часи криз. Маловідома річ, що американці не лише врятували своєю допомогою Радянський Союз під час Другої світової війни. США ще в ХІХ століття, коли довідувалися, що на просторах Російської імперії почала гуляти чума чи холера, зокрема в "малоросійських" губерніях, то споряджали гуманітарну допомогу, перш за все харчами. У мистецтві є сюжети, коли місцеві люди, зокрема в Україні, вітають американську допомогу. Зокрема є відома картина Івана Айвазовського.
І. Айвазовський. Роздача їжі. 1892 р.
Американці люди підприємливі і по-своєму гуманні. Колись я затямив від них одну фразу: "Християнська любов до ближнього не тільки гуманна, але й вигідна". По-перше, як ти подбаєш про людину, то хтось подбає про тебе. По-друге, дбаючи про іншого, ти забезпечуєш собі здорового і зацікавленого партнера, працівника чи сусіда. Цей принцип ще з римських часів: тому, хто дає, потім дадуть. У зв’язку з цим мене завжди спантеличувало, коли я спілкувався з москвичами і чув від них заклики до єдності і злиття, але жоден з них не міг відповісти на просте запитання: що ви можете нам, українцям, забезпечити?
СУЧАСНЕ ПОНЯТТЯ КАРАНТИНУ БУЛО РОЗРОБЛЕНЕ ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЇ "ІСПАНСЬКОГО ГРИПУ"
- Загальносвітова біда – так званий іспанський грип 1918-1920 років. Він викосив більше людей, ніж Перша світова війна (від 17 до 50 млн), а перехворіла на нього одна п’ята частина людства. Причому, більше помирали молоді люди. До того ж, з перших років ХХ століття світом прокотилося кілька хвиль епідемій холери. Плюс, епідемії тифу й віспи. Чому одночасно така навала? Причиною стала міграція під час воєн?
- До цього списку ще варто додати дизентерію. Можна додати сифіліс, який не вміли лікувати до ХХ століття і від якого померла безліч людей у Європі. Причини – скупчення, антисанітарія у воєнні часи.
Під час наших визвольних змагань армія УНР в 1919 році потрапила у чотирикутник смерті на Поділлі. З одного боку стояла польська, з іншого – румунська, з третього – червона, і з четвертого – біла російська армія. У цей чотирикутник були загнані рештки армій УНР і ЗУНР, які косив в основному тиф. І вони були змушені піти на тактичні переговори навіть з ворогами для того, щоб якось вижити в тих умовах.
Якщо ж говорити про "іспанку", то саме у боротьбі з нею було вироблене нове поняття карантину – не просто в ізоляції певної групи, а поєднання ряду заходів – закриття навчальних закладів і підприємств, заборона громадських зборів, носіння масок тощо. Це не завжди було ефективним через запізнілі заходи. Вже тоді були сучасні практики закривати на карантин не лише хворих – для убезпечення розповсюдження вірусу, але й здорових – для убезпечення від зараження. Так, міста на заході США, які останніми зіткнулися з "іспанкою", вживали обмежувальні заходи заздалегідь. При чому, регіони, які вчасно запровадили карантинні заходи, потім успішніше і швидше відновлювали свою економіку.
Найголовніший позитивний наслідок "іспанки" - зміна системи охорони здоров’я. Держави розробили громадську медицину, яка була б доступна для усіх верств суспільства.
Поліцейські в Сіетлі під час епідемії "іспанки".
- Як боролися з епідеміями у Радянському Союзі?
- У Радянському Союзі було кілька хвиль і чуми, і холери. Усе це переважно замовчувалося, статистика була відкрита лише після розпаду СРСР. Люди вмирали тисячами. Намагалися замовчати і цензурували повідомлення навіть у випадку з епідемією холери 1970 року – найбільшою в історії УРСР. КДБ працювало з населенням, щоб люди не сіяли паніку, преса не писала, що причиною захворюваності є холерна паличка. Також вважали, що епідемію спеціально занесли агенти інших держав. (А епідемія раніше почалася в азійських і африканських країнах). Заходи карантину далеко не завжди вживали ефективні. Наприклад, під час вже згаданої епідемії холери в Одесі не одразу запровадили повний карантин – вокзал і порт не закрили, місто не оточили. Відповідно, це не зупинило хворобу.
Тоді осіб, які, скажімо, висловлюють незадоволеннями вжитими заходами або навпаки обмеженнями, КДБ брало на олівець. Сьогодні ж ми подолали цей спадок тоталітаризму. Порівняймо з тим, що на відміну від ситуації з Чорнобилем, коли дії влади були непрозорими, нині в демократичних умовах усі бачать хто і що робить.
- Власне у зв’язку з цим нині висловлюють претензії Китаю. По-перше, він блокував повідомлення про появу нового вірусу. По-друге, не запровадив карантинні заходи вчасно. Тоді як сусідні демократичні країни одразу після перших неофіційних повідомлень почали контроль в аеропортах.
- Перша реакція авторитарного режиму – "держать и не пущать". Однак зараз не аналогія з чорною смертю ХIV століття – тоді авторитарні режими сходу через жорстку вертикаль не змогли адаптуватися до змін. Почнемо з того, що ХХІ століття – це вік інтернету, а інтернет – це смерть тоталітаризму. Обізнаність про те, як в інших країнах роблять, багато значить.
У Китаї не найкращий режим. Я не дуже вірю китайській офіційній статистиці, але обмежувальні заходи тамтешні виявилися ефективними. Однак дійсно є ще нетиповий Китай – Тайвань і Гонконг. Там оперативно відстежували усіх уражених ще до запровадження карантину в Ухані.
Під час війни й катаклізмів демократія мусить бути обмежена. Демократія – це процедура, і не можна допустити, щоб сама демократія стала жертвою демократичної процедури. Черчилль вигравав світову війну, призначив на радощах вибори і негайно їх програв, бо народ втомився від війни. Тобто під час воєн і лихоліть тимчасові обмеження мають бути, а після завершення обмежень має бути звітність за них.
В часи Другої світової американці дуже несправедливо інтернували в табори американських японців. Потім вибачалися, платили компенсацію, але під час війни це був превентивний захід. Аналогічна ситуація була в Канаді під час Першої світової – тоді за колючий дріт посадили українців та інші народи, які приїхали з ворожої Австро-Угорщини. Превентивні заходи, ясна річ, мають бути контрольовані, розумні, а потім – підзвітні.
Ольга Скороход Цензор.НЕТ
