В лікарнях України, зокрема на Житомирщині, існує проблема з нестачею медичного кисню, що призводить до тяжких наслідків, зокрема, і смертей пацієнтів. Однак є й міста, які повністю ним забезпечені завдяки благодійній допомозі.
«Hromadske» з'ясовувало, чому так відбувається та як можна вирішити проблему. Зокрема, зазначається, що кожна лікарня укладає договори з постачальниками щодо об’ємів кисню через систему Prozorro, щоб одержати кисень за державний кошт.
Водночас секрет міст, повністю забезпечених кисневими концентраторами, полягає у благодійниках, які інвестують значні кошти в медзаклади та закуповують обладнання. Одним із таких є Маріуполь. З початку пандемії коронавірусу від Фонду Ріната Ахметова та Фонду Вадима Новинського було передано понад 20 тисяч експрес-тестів, засоби індивідуального захисту для медиків, аналізатор проб у комплекті з тест-системою і боксом біобезпеки, а також інше обладнання, необхідне для проведення високоточних аналізів.
Крім того, з початку року в Маріуполі облаштовано 343 точки прямої подачі кисню в медустановах міста. Інвестиції в будівництво кисневої інфраструктури в чотирьох лікарнях міста склали 26,5 млн грн. А в листопаді в медустанови Маріуполя меткомбінат імені Ілліча доставив понад 59 тис. куб. м кисню на суму 3,2 млн грн.
Що стосується інших лікарень, раніше потрібно було проводити тендери, та через коронавірус закупівлі відбуваються за спрощеною системою. За даними Dozorro, уже в березні лікарні купили кисню вдвічі більше, ніж у січні. А восени, коли кількість хворих почала стрімко зростати, попит на кисень став ще більшим. Якщо в січні на кисень витратили 10,9 млн гривень, то у жовтні на це пішло 38,5 млн.
Компанія «Кріогенсервіс» працює посередником між виробником та лікарнею. Вона купує медичний кисень на заводах, звідки доставляє його лікарням. Якщо потрібен кисень у балонах, «Кріогенсервіс» самотужки переганяє його в газоподібний стан на пунктах розподілу. Таких в Україні — 34. Найскладніше возити кисень у Київ та Київську область. Там потрібні великі об’єми, а заводів поруч немає.
«Кріогенсервіс» забезпечує киснем 413 лікарень. Наприкінці минулого року компанія закуповувала у виробника 250 тонн рідкого кисню на місяць, зараз — удвічі більше. Проте лікарням бракує вже й цього».
Наприклад, Житомирська міська лікарня №2 мала договір із «Кріогенсервісом» протягом багатьох років. Вони постачали рідкий кисень для трьох кріоциліндрів і балони. Коли у вересні лікарня почала приймати хворих на коронавірус, потреба в об’ємах зросла. Підписали додаткову угоду, але згодом компанія змушена була обмежити постачання.
Аби вирішити проблему, лікарня підписала договір з іншою фірмою, «Лінде Газ Україна», яка сама виробляє та постачає кисень. На території лікарні вони встановили великий четвертий кріоциліндр — на 6 тонн кисню. Медичний заклад оплатив установлення, а саму бочку (яка коштує приблизно 2 мільйони гривень) постачальники дали безкоштовно — з умовою, що заправляти зможуть тільки вони. Для резерву в лікарні залишаються три малих кріоциліндри та балони.
«До коронавірусу одного малого циліндра вистачало на два тижні. Він використовувався під час операцій та реанімацій. Зараз такого циліндра вистачає щонайбільше на добу», — каже Владислав Дубчак, заступник директора з технічних питань лікарні.
За його підрахунками, з тією кількістю хворих, які зараз потребують кисневої підтримки, запасів кисню в лікарні вистачає на 10 днів. Якщо всі ліжка будуть зайняті або доставлять нові, вистачатиме на 3-4 дні.
Ціна на медичний кисень — різна. На неї впливають не лише обсяги та стан — рідкий чи газоподібний, а й логістика.Cередня ціна на газоподібний медичний кисень за десять місяців становила 44-48 грн за м³, тобто 281-307 грн за 40-літровий балон. Рідкий кисень — значно дешевший. Його середня ціна становила 11-13 грн за 1 кг.
Однак Міністерство охорони здоров’я заявляє, що проблем із киснем в Україні немає. За їхньою статистикою, станом на 16 грудня в Україні є 34 тисячі ліжок із кисневими точками.
«МОЗ допомагає лікарням із киснем. Спеціальна субвенція пішла на регіони для встановлення кисневих мереж, балонів чи кисневих концентраторів. Це якраз іде за державний кошт», — відповіла Ірина Голов’як, перша заступниця Міністра охорони здоров’я.
Субвенцію майже у 1,5 мільйона гривень уряд виділив для лікарень, які приймають хворих на коронавірус.
Забезпечення киснем на державному рівні — погана ідея, кажуть у Dozorro. Пояснюють на прикладі із закупівлею апаратів штучного дихання, на які ДП «Медзакупівлі України» отримало кошти у квітні, а до лікарні ШВЛ потрапили тільки у жовтні.
«Якщо буде централізована закупівля кисню, то це триватиме довго. Пандемія показала, що місцеві органи влади мобільніші. Вони активніше долучилися до боротьби з коронавірусом і показали, що на місцевому рівні забезпечення лікарень набагато краще, ніж на централізованому», — пояснює Ярослав Пилипенко, фахівець із публічних закупівель TI Ukraine.
Якщо коротко підсумувати — виходить замкнуте коло. Лікарням не вистачає кисню через те, що зростає кількість пацієнтів. Вони звертаються до постачальників, які залежать від заводів, а заводи не дають більше, бо їм не вистачає потужностей. Водночас МОЗ запевняє, що допомагає лікарням грошима, а кисню вистачає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Волині - 365 нових випадків COVID-19, в Укpаїні - 8 513
