Чергову історичну знахідку оприлюднила наукова співробітниця ДІКЗ "Стародавній Володимир" Орися Вознюк. Йдеться про Казимира Бжостовського - староста повіту Володимирського за часів Польщі.
Про діяльність пана Казимира у Володимирі залишилося не так багато інформації. Декілька протоколів із засідання володимирського староства зберігається в Державному архіві Волинської області і стосуються вони виключно податків. Також зберігся список службовців володимирського староства за 1925 рік. Власне, Казимир Бжостовський вже на той час був старостою повіту і його каденція добігала кінця, але він ще встиг заступити на посаду мера міста Ковеля. У 1927 році він помер у віці 45 років від важкої недуги.
Завдяки газеті «Życie Wołynia», яка щотижня виходила у Луцьку, у № 12 за 27 березня 1927 року знаходимо некролог Казимира Бжостовського та короткий опис його діяльності:
«Помер землевласник з Кресовщини високошляхетний, видатний патріот з широким розумінням справ громадських, який був цілковито відданий цим справам, маючи загальну прихильність та повагу навіть серед своїх політичних опонентів - спочивай у мирі. Казимир Бжостовський. Помер у квіті віку, підламаний важкою хворобою».
Загалом Казимира можна назвати волинянином польського походження, адже народився він у 1882 р. в Терезовці (громада Мизово, гміна Седлище) у Ковельському повіті. Закінчив школу у Варшаві та вступив на хімічний факультет тамтешньої політехніки. У зв'язку з студентським страйком в 1905 році був змушений залишити навчання та продовжив його у Львові та Празі. Після закінчення навчання повернувся до рідного Терезовки в Ковельському повіті та присвятив весь час землеробській справі.
У 1915 році через Першу світову війну був вигнаний з рідного господарства. Провів решту років війни в Житомирі, беручи активну участь у всіх польських громадських та політичних організаціях, що виникали серед емігрантів. Після окупації волинського краю польськими військами в 1919 році, числився серед землевласників кресових, вступив до державної служби у якості референта сільськогосподарського управління Володимирського повіту.
Згодом, на посаді володимирського старости, активно ініціює у повіті добровільні пожертви на пожежні загони, на території Володимира створює підґрунтя для будівництва Польського Дому. Після плідної праці у Володимирі – був обраний мером Ковеля. Проте на новому місці йому вже не судилося проявити свою діяльність. Хвороба, що стрімко розвивалася, дозволила йому лише протягом кількох тижнів віддаватися своїм обов'язкам. Хвороба приковує його до ліжка, і через 3 місяці пан Казимир помирає.
Без батька залишилося двоє дітей. І, як написано у некролозі: «Зі смертю покійного Бжостовського Волинь втрачає одну з найбільш благородних особистостей, людину без плями і зауважень, яка завжди була вірна своїй високій ідеології. Хай його пам'ять буде вшанована!»
