Поки хлопці боронять Україну на Сході, маємо боронити наші волинські ліси. Мені болить цинічне, варварське знищення багатовікових дубів у Національному природному парку «Цуманська пуща», що розкинувся у межиріччі Стиру та Горині
Мова йде про 15-й і 19-й квартали у Горинському лісництві колишнього Цуманського лісгоспу. На цей час унаслідок реорганізації лісової галузі в державі, нумерація цих кварталів змінилася. Їм уже присвоєно інші номери, і нині це територія філії «Ківерцівське лісове господарство ДП «Ліси України».
Нещодавно місцеві жителі під час подорожі цією територією зафіксували й опублікували в інтернеті фотографії, на яких пеньки дуба та лісовоз, що вивозив ділову деревину. При цьому на світлині видно класичні ознаки самовільної рубки – спалені та присипані пеньки дубових насаджень.
Знаю, що реєстр лісорубних квитків не вказує на жодні легальні рубки у всьому Горинському лісництві. Тому блогер Петро Тестов (на його інформацію я посилаюсь) констатує: «Хотілось би помилитися, але це виглядає як самовільна рубка в промислових масштабах».
До цього часу не чути думки і немає реагування з приводу цієї проблеми від лісівників, мовчить і керівництво парку. Адміністрація філії «Ківерцівське лісове господарство» ДП «Ліси України» для «імітації тривоги», що ніби стурбовані цією «подією», пише лист у поліцію. Зрозуміло, що це завбачливий крок, аби застрахувати себе, свою бездіяльність, бездіяльність численної служби лісової охорони. Адже дійсно постає питання: «А де була місцева охорона? Де її пильність?».
Адже дійсно постає питання: «А де була місцева охорона? Де її пильність?».
...Свого часу, перебуваючи на посаді голови Ківерцівської районної ради (1998–2004 рр.), я був одним з ініціаторів створення Національного природного парку «Цуманська пуща». З однодумцями ми провели науково-пошукову експедицію і дали обгрунтований висновок щодо його доцільності.
Цуманські унікальні діброви включені в європейський каталог як рідкісні. Але, на жаль, працівники лісової галузі в них бачать лише комерційну привабливість...
Прикро, що нинішнє керівництво області байдуже ставиться до лісової галузі, яка повинна бути визначальною в економіці нашої такої багатої на ліси Волині. Лісівники зобов’язані в бюджети всіх рівнів приносити колосальні податки, а не пиляти ліс і продавати його кругляком без поглибленої переробки.
Але, повторюсь, ця галузь поза увагою влади – хіба що керівники роблять спільні фото на якихось урочистостях чи показушних заходах, а тому лісову галузь їсть корупція, як іржа залізо. Для прикладу, Звірівське мисливське господарствоо відремонтували за державні кошти, а потім цю нерухомість продали за сумнівну вартість. І тепер там, як писала газета «Волинь» у минулому номері, «люди мусять добиватися, щоб їм відкрили вхід... у ліс». Ось де непочатий край роботи контролюючим органам Волинської області, ось де вони мають сказати своє державницьке слово!..
А то в кращому випадку спіймають селянина-бідака, який зрізав деревце для своїх потреб, і «розтрублюють» у ЗМІ про свою результативну роботу.
Тому я звертаюся до громадськості, до небайдужих земляків: давайте спільними зусиллями будемо боронити, захищати ліси Волині, які є надбанням України. Поки хлопці боронять Україну на Сході, маємо оберігати ліси в нашому краї.
Анатолій ГРИЦЮК, ексдепутат Волинської обласної ради, голова Волинської обласної ради (2006–2010 рр.).