Європарламент ухвалив 9 вересня резолюцію "Про доповіді Комісії щодо України за 2023 та 2024 роки". Вона базується на документах Єврокомісії від 8 листопада 2023 року та 30 жовтня 2024 року. У документі враховано також події літа 2025 року, зокрема спробу української влади ухвалити Закон 12414, що підривав незалежність НАБУ та САП, та його скасування 31 серпня 2025 року після тиску з боку суспільства і міжнародних партнерів.
Аналіз вимог оприлюднила "Ділова столиця", - пише ВолиньUА.
На думку видання, ця ситуація відкрила шлях для публічної критики дій української влади з боку ЄС. У резолюції Європарламент уперше після 24 лютого 2022 року озвучив низку конкретних претензій до Банкової. Зокрема, йдеться і про утиски парламентської опозиції – наголошує політичний оглядач "Ділової столиці" Юрій Вишневський.
У пункті 24 ЄП "закликає українську владу утриматися від несвоєчасних та політично мотивованих судових розглядів та санкцій проти представників опозиції". Очевидно, євродепутатам не сподобалися санкції проти Петра Порошенка, які Зеленський запровадив 12 лютого. З того часу минуло понад півроку, Зеленський мав безліч зустрічей із європейськими лідерами, але, схоже, так і не переконав їх у тому, що ці санкції правильні. Тож на засідання Верховного суду, де Порошенко оскаржив санкції, регулярно ходять європейські дипломати.
У пункті 25 ЄП "підтверджує рекомендацію, у контексті вступу до ЄС, зняти всі обмеження на виїзд депутатів Верховної Ради за кордон у зв'язку з виконанням їхніх мандатів та політичними цілями". Звісно, "в контексті вступу до ЄС" такі обмеження виглядають взагалі дико. З такими обмеженнями можна проситися хіба що до "тайожного союзу". У формулюванні резолюції важливим є уточнення, що влада має забезпечити нардепам можливість вільно їздити за кордон не лише у парламентських справах "у зв'язку з виконанням їхніх мандатів", а й у партійних та будь-яких інших справах у зв'язку з їх "політичними цілями".
Окремо Європарламент наголосив і на важливості вільної роботи медіа, зауважив Вишневський:
У пункті 43 ЄП робить дві важливі заяви. По-перше, він зазначає, що "динамічний інформаційний простір України та свобода медіа є однією з ключових переваг країни у опорі російському вторгненню та його пропаганді". Таким чином, будь-хто, хто перешкоджає свободі медіа в Україні, тим самим допомагає ворогові. По-друге, ЄП чітко вказав українській владі, які кроки вона має зробити, щоб припинити перешкоджати свободі медіа. ЄП "закликає до відновлення повноцінного загальнонаціонального мовлення для медіапровайдерів як питання політики, рішуче відкидаючи подальше сповзання до політичної цензури". Нагадаємо, що цензура (будь-яка!) заборонена статтею 15 Конституції, тому "сповзання до цензури" – це антиконституційна діяльність.
У пункті 85 Європарламент рекомендував Єврокомісії оперативно відкрити переговорні кластери з Україною, а також закликав Угорщину не блокувати процес. Окремо депутати ЄП запропонували реформувати систему ухвалення рішень у Раді ЄС, щоб уникнути блокувань.
Переговори, на думку Європарламенту, потрібні для того, щоб Україна довела відповідність критеріям ЄС. Водночас депутати наголосили: для вступу потрібні "глибокі реформи у всіх ключових сферах".
У резолюції викладено низку конкретних вимог, серед яких:
- Збереження політичної єдності – заклик до всіх політичних сил, зокрема влади, використати воєнні повноваження для зміцнення єдності.
- Захист опозиції – утриматися від політично мотивованих переслідувань і зняти обмеження на виїзд депутатів Верховної Ради за кордон.
- Свобода медіа – відновити повноцінне національне мовлення для незалежних медіа та уникати політичної цензури.
- Реформа ДБР – забезпечити незалежність бюро від влади, аби запобігти зловживанням під час виборів.
- Посилення незалежності антикорупційних органів – гарантувати автономію НАБУ та САП від Офісу генпрокурора та СБУ.
- Робота Конституційного Суду – якнайшвидше призначити нових суддів та ухвалити закон у відповідності до рекомендацій Венеційської комісії.
- Внесення змін до закону про землю – скасувати норми, що дозволяють легалізувати незаконно вилучені державні землі.
- Боротьба з незаконною вирубкою лісів – посилити контроль над Карпатами та зупинити корупційні схеми у лісовому господарстві.
Європарламент наголосив: для ЄС важливі не імена політичних лідерів, а реальні реформи. Від того, чи виконає їх Україна, залежатиме швидкість переговорів про вступ та перспектива членства в ЄС.
