Якщо ви вирішили постити в Різдвяний піст 2017, варто продумати, як харчуватися в цей період, щоб отримати користь для душі і тіла, і при цьому не нашкодити своєму здоров’ю. Адже навіть під час посту люди можуть харчуватися правильно, різноманітно, повноцінно і смачно.
Різдвяний піст 2017: дата початку і закінчення
Різдвяний піст у 2017 році розпочався у четвер, 28 листопада, і закінчиться в суботу 6 січня. Триває Різдвяний піст 40 днів. Це останній піст в році, який готує душу і тіло віруючих до зустрічі Різдва Христового.
Зимовий пост напередодні Різдва ще називають Пилипів, тому що починається після дня пам’яті Святого апостола Пилипа. Люди постять, щоб віддячити богу за зібраний урожай та підготуватися до свята Різдва Христового.
Різдвяний піст 2017: що можна їсти
В період Різдвяного посту необхідно утримуватися від цілого ряду продуктів: м’яса, молока, яєць, сиру, вершкового масла, в деякі дні від риби.
До Дня Святого Миколая постити слід за правилами Петрівського посту. Також в понеділок, середу і п’ятницю можна вживати рибу, олію. Якщо на середу або п’ятницю випаде свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, то можна вживати рибу. Після Дня Святого Миколая і до самого Різдва дозволено їсти рибу в суботу і неділю. В період з 2 по 6 січня піст підсилюється, тобто в ці дні Різдвяного посту не можна вживати рибу, навіть у суботу та неділю.
Під час посту в церкві не проводять обряди хрещення та вінчання. До того ж, не варто влаштовувати весілля в ці дні, адже пост присвячений молитвам, покаянню і очищенню від гріхів.
Традиції Різдвяного посту 2017
Зимовий Різдвяний піст встановлений церквою, щоб освятити останню частину року таємничим оновленням духовного єднання з Богом. Різдвяна Чотиридесятниця символізує сорокаденний піст Мойсея, який в результаті отримав на кам’яних скрижалях накреслення слів Божих. Християни в цей період постять, моляться, проходять очищення від гріхів, щоб з чистим серцем, душею і тілом підготуватися до святкової зустрічі Різдва Христового.
Піст передбачає не лише обмеження в їжі, але і певний внутрішній настрій, духовне очищення, інакше він перетвориться на дієту. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, прощенням образ, викоріненням злих думок, утриманням від спокус і пороків, відмовою від розважальних і видовищних заходів.
Хворим людям, вагітним і жінкам, що годують, а також дітям дозволяється послаблення посту. А тому, перш ніж постити, обов’язково порадься зі своїм лікарем, а також священиком. Адже піст полягає не в тому, що ми їмо, а в тому, чим ми можемо пожертвувати заради віри і Бога, не завдаючи шкоди своєму здоров’ю.
Різдвяний піст розподіляється на 3 етапи:
- 28 листопада – 19 грудня;
- 20 грудня – 1 січня;
- 2 – 6 січня.
Що можна їсти з 28 листопада по 19 грудня
Понеділок: гаряча їжа рослинного походження, але без олії.
Вівторок, четвер, субота та неділя: рослинна їжа з додаванням олії, наприклад, овочеві супи та каші, а також риба.
Середа і п’ятниця: продукти рослинного походження, які не піддавалася термообробці, – це так зване сухоїдіння. Допускаються фрукти, овочі, горіхи, хліб, мед і сухофрукти.
У суботу та неділю можна вино.
Під час свята Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня)дозволяється риба, гаряча їжа, рослинна олія та вино.
Що можна їсти з 20 грудня по 1 січня
Понеділок: гаряча їжа рослинного походження, але без олії.
Вівторок і четвер: приготована на олії рослинна їжа.
Середа і п’ятниця: сухоїдіння.
Субота та неділя: гаряча їжа рослинного походження з олією, риба.
Що можна їсти з 2 по 6 січня
Понеділок, середа і п’ятниця: сухоїдіння.
Вівторок і четвер: гаряча їжа без олії.
На вихідних можна додати до гарячої їжі рослинну олію.
6 січня, на Святвечір, забороняється їсти до сходження першої зірки. Після – розпочніть трапезу із куті – традиційної різдвяної страви з зерен пшениці або рису, підсолоджених медом, сухофруктами, родзинками, маком та горіхами.
Різдвяний піст у Новорічну ніч
Передусім слід сходити до храму на молебень та подякувати Богові за минулий рік і попросити на наступний рік благословіння.
Під час святкування Нового року тим, хто постує, дозволено їсти рибу і випити трохи вина. Для святкового столу підійде також пісний плов з яблуками, гарбузом і сушеними фруктами.
Надмірні веселощі під час посту небажані. За своєю значимістю Різдво і Новий рік не співставні свята.
З якого часу у християн, узагалі, сформувалися пости?
Піст, як окремий духовний феномен, був відомий людству ще з часів життя перших людей. Заборона споживати плід із дерева пізнання добра та зла в Едемі – духовний прообраз нашого християнського посту, де через приборкання плоті, люди повинні йти до власної духовної досконалості. Піст – це неабияка запорука духовного зросту християнина. Можна сміливо стверджувати, що людство завжди знало користь від постування і з найдавніших часів пронесло в собі усвідомлення того, що чесний піст приносить людині неабияку фізичну та духовну користь. Тому, постити потрібно не лише багатим, але й бідним, не лише товстим, але й худим, не лише грішникам, але й праведникам. Відомо, що постились не лише у Новозавітній, але й ще у Старозавітній Церкві. В Християнській Церкві приклад посту подав Спаситель наш Ісус Христос, котрий Сам постив сорок днів і ночей, а по життю був строгий аскет. Цю науку засвоїли найближчі учні Христові – святі Апостоли, та, в свою чергу, передали її своїм наступникам – єпископам, священикам та усім братам і сестрам по вірі. Отже, постили усі та завжди, хоча форма посту могла бути різноманітною. Були одноденні пости, але й були багатоденні. Були більш суворі, але були й ті, під час яких дозволялось певне послаблення. Але такого часу, щоб людство посту не знало взагалі – не було.
Зараз їх є чотири у роцi, а як було колись?
Можна сказати, що формування певного сталого канону для часу посту – це та справа Церкви, котра досі не закінчена, та й напевне, ніколи не закінчиться остаточно. Церква – це живий та динамічний організм, у котрому постійно відбуваються зміни. Хоча часто вони непомітні нашому оку, це зовсім не означає, що їх нема. Як би не було боляче про це говорити вголос, але в нас, у Церкві, непорушним є лише те, що стосується постулатів віри. Все інше, зокрема те, що стосується зовнішнього вираження цієї віри, тобто, всі обряди та традиції, при потребі можуть змінюватися в силу обставин місця, часу та елементарної прагматичної необхідності. Змінам та впливу часу піддаються навіть ті обряди, котрі ми дуже любимо та давно вже до яких звикли. Так, звісно, були часи, коли християни не знали саме про ті періоди посту, про які знаємо ми сьогодні. Або знали, проте мали інші традиції їх додержання. Але це, безумовно, не говорить, що ті християни були гіршими, аніж ми. Або тим більше, що між нами стоїть величезна прірва і нині вже наші віри принципово різні. В пості, як і в усіх інших обрядах церковних, головне не форма, а зміст. А зміст посту в нас, ще з часів Адама і Єви, залишився незмінним: гріх не те, що Адам вкусив плід, а в тому, що не послухав Бога. Отже, в міру формування церковного календаря, місяцеслова, формувався і звичаний нам порядок багатоденних та одноденних постів.
Серед них, звісно, найголовніші наступні:
- Великий піст триває 40 днів, на зразок посту Спасителя в пустелі . До нього, зазвичай, ще приєднуються Лазарева субота, Вербна неділя і 6 днів Страсного Тижня. Хоча формально богословського погляду – це вже цілком інший період.
- Пилипівка, або Різдвяний піст перед Різдвом Христовим. Триває він також 40 днів, починаючи з 27 листопада. Цей піст встановлено Церквою для того, щоб вірні постом достойно приготували себе до зустрічі і святкування свята Різдва Христового.
- Петрівський, або апостольський піст, триває від понеділка після неділі Всіх Святих (тиждень після Тройці) до дня святих апостолів Петра й Павла 12 липня. Піст встановлений на спомин посту святих апостолів, котрі постили перед всесвітньою проповіддю Євангелії.
- Спасівка. Піст перед Успінням Богоматері на спогад про те, як Пречиста Діва Марія постом готувалася до блаженної кончини земного життя.
