Русифікація України тривала віками і вже в незалежній Україні через скупку медіаресурсів вона була продовжена, а українська музика з ефірів зникла, російська ж підривала національну безпеку.
Про це пише волинський бард, Заслужений діяч мистецтв України Сергій Шишкін.
Подаємо його допис без змін.
Після початку повномасштабної війни декому почало доходити - в чому різниця. Як музиканту та автору пісень мені це відомо давно. При тому, що до кінця 80-х років минулого сторіччя більшість творів писав російською. На зламу епох, коли виринула безліч інформації, яка до того була закритою, швидко поміняла свідомість. Тоді довелось в міру таланту та в межах компетенції включатись в процес наповнення новим контентом нової України. От тоді і довелось відчувати специфіку тієї "РАЗНІЦИ". Кожна мова має власну мелодику. Активні музиканти того часу відчули це на собі, коли нам довелось готувати твори на новий багатообіцяючий конкурс - фестиваль " Червона Рута". Коли модне аранжування та мова, до якої почали тільки адаптуватись, не у всіх давало очікуваний результат. Та хіти з`явились і такі, що на слуху дотепер і будуть жити далі. Тобто процес відродження розпочався! І вже 24 серпня 1991 року Україна проголосила Незалежність! Здавалось далі все зрозуміло - державний прапор, державний герб, державна мова! Мова як живий носій українськості, яку вичавлювали послідовно в різні способи за віки імперії, та нищили її найпрогресивніших носіїв. Активна робота розпочалася і в ефірах з`явилась певна кількість нових цікавих творів на мові нових і вже відомих виконавців. "Певна кількість". Тому що для державної мови замало!" Тим більше в державі, яка щойно проголосила власну незалежність. Не так сталось, як гадалось. Навіть цей невеликий прорив незадовольняв сусіда. Русифікація України тривала віками і вже в незалежній Україні через скупку медіаресурсів та створення нових вона була продовжена. Нові українські речі з ефірів зникли, навіть не встигли закріпитись. Молоді виконавців, які тільки відчули перспективу, тут же її втратили. Підлітки це два покоління їх навіть не почули. Тому, що саме вони реагують на саме модне. А російська популярна музика звучала в Україні на правах господаря ще й з виплатою рояльті. Про це явище можна і треба говорити у всіх ракурсах. Що це дало, чи скоріше НЕ ДАЛО для України? Мої колеги всі ці роки наголошували про підрив національної безпеки! Що зрештою і відбулось. За цей період деякі виконавці більше хотіли стати популярними ніж українськими. Ринок в Росії - 150 мільйонів . Україна для нього як додаток, який теж втрачати не збирались. А що для Путіна " русскій мір" пояснив однозначно - там "гдє звучіт русскій язик". Тобто, закріплюючи в Україні "язик", вичавлюючи мову , ті артисти, хто вибрав більший ринок, свідомо чи несвідомо допомогли Путіну. І тепер, коли Україна за право ідентифікуватись саме українцями платить життями своїх громадян включно російськомовних. Така даність. Можна щедрими донатами, чи раптом піснями на мові скасувати попередній вибір?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почесний громадянин Володимира просить владу міста віддати його премію волонтерам
