Після адміністративно-територіальної реформи та місцевих виборів в Україні остаточно сформували межі громад, обрали їх очільників й починають по-новому надавати адміністративні послуги. Нині на Волині є 54 громади. Більшість із них утворилися у процесі добровільного об'єднання, проте не Маневицька селищна громада.
Про основні відмінності організації діяльності у новостворених громад Район.in.ua розпитав у керівника Волинського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Анатолія Пархом’юка.
– Які основні відмінності у роботі громад, які утворилися добровільно і тих, які утворилися після 25 жовтня?
– Громади, що були утворені добровільно, починаючи із 2015 року мали можливість отримувати від держави протягом декількох років субвенцію на розвиток власної інфраструктури, тим самим поліпшуючи комфорт своїх територій. Громади, створені адміністративно, таку можливість втратили, а це за декілька років у окремих громадах рівнялось десяткам мільйонів гривень.
У громадах, утворених добровільно, є досвід роботи в нових умовах, сформовані структури управління та є досвід трансформацій під час змін.
Новостворені громади лише зараз починають напрацьовувати власний досвід, формувати управлінські структури, органи управління, виконавчі органи тощо. До того ж громади, створені добровільно, могли поступово перебирати повноваження від районів.
Зараз відбувається реорганізація районів, крім того, згідно зі змінами у законодавстві, в тому числі у Бюджетному кодексі, райони позбавлені більшості повноважень та права фінансувати більшість галузей. Тому громади зобов’язані враховувати видатки на виконання цих повноважень у бюджеті 2021 року одразу.
– Чи є різниця у фінансових надходженнях для цих двох типів громад?
– Тепер усі громади – сільські, селищні, міські й навіть міст обласного значення – мають однаковий статус, однакові види надходжень згідно з Бюджетним кодексом.
Різниця лише в економічному потенціалі тієї чи іншої території, і, відповідно, структурі доходів.
– Адміністративні послуги у новостворених громадах: як швидко налаштується механізм надання, що треба знати жителям цих громад про адмінпослуги?
– Нещодавно прийняли Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі». Він передбачає триетапний розвиток мережі Центрів надання адміністративних послуг органів місцевого самоврядування (ОМС).
Перший – трансформація: заміщення ЦНАПів райдержадміністрацій у ЦНАПи ОМС. Процес триватиме до кінця 2021 року, при цьому ЦНАП РДА існуватиме до моменту створення у громаді власного ЦНАПу. Це дозволить зберегти доступність послуг для мешканців громади у перехідний період.
Другий етап – у об'єднаних громадах з населенням понад 10 тисяч мешканців передбачено до кінця 2022 року створення ЦНАПу та належної мережі віддалених робочих місць, щоб громадяни мали змогу отримати базові адміністративні послуги, не виїжджаючи за межі свого населеного пункту до центру територіальної громади
Третій етап – ЦНАП має бути створений у громад до 10 тисяч мешканців до 1 січня 2024 року. Але це зобов'язання діє за умови фінансування цього процесу державою. Йдеться про будівництво, реконструкцію та забезпечення обладнанням.
Налаштування механізму надання послуг значною мірою залежить від управлінських якостей лідерів громад. Накопичено достатній досвід раніше створених громад щодо організації надання адмінпослуг: створення віддалених робочих місць у селах громади, створення ЦНАПів, використання мобільних ЦНАПів тощо.
Організація надання адміністративних послуг повинна базуватися на принципах доступності для громадян та економічної ефективності мережі надання послуг.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутата Волинської облради судитимуть через обвинувачення в корупції
– Які проблеми найчастіше виникають у новостворених громадах?
– Для успіху реформи децентралізації необхідні подальші законодавчі зміни, що відповідатимуть принципам Європейської хартії місцевого самоврядування. Також необхідні кваліфіковані, підготовлені працівники, які будуть ці зміни впроваджувати.
А для громад життя в умовах постійної зміни правового поля є серйозним викликом. Тому проблему, що характерна для усіх територіальних громад Волинської області, можна було б сформулювати так: вирішення великої кількості завдань у стиснуті терміни в час постійної зміни законодавчого поля та часто за наявності дефіциту кваліфікованих кадрів.
– Розкажіть детальніше про діяльність Програми «U-LEAD з Європою»?
– Програма «U-LEAD з Європою» – програма для України з розширення прав та можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку. Програма спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. «U-LEAD з Європою» робить внесок у створення багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та реагує на потреби громадян.
U-LEAD посилює спроможність громад виконувати нові завдання та сприяє залученню громадян і приватного сектору до процесу прийняття рішень на місцевому рівні. Програма допомагає у створенні нових належних Центрів надання адміністративних послуг, які значно збільшують доступність адміністративних послуг для громадян.
U-LEAD надає консультаційну підтримку на національному рівні для зміцнення місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Програма сприяє кращій координації між різними міністерствами та органами влади на різних рівнях.
U-LEAD створила і розвиває мережу експертів, які також консультують з питань впровадження секторальних реформ. Вони проводять тренінги та надають консультаційну допомогу з питань місцевого самоврядування та регіонального розвитку для представників органів місцевого самоврядування та державних органів.
«U-LEAD з Європою» працює в усіх 24 областях України, в тому числі в уразливих східних. Регіональні офіси діють у кожній області. Програма також співзаснувала Офіс проєктів ЄС у Маріуполі заради підтримки регіону Азовського моря
Ми постійно перебуваємо у комунікації із головами громад, працівниками та представниками ОМС задля надання їм консультативної підтримки. З березня 2020 року й по цей час працюємо в онлайн режимі.
– Знаю, що Програма започаткувала серію заходів для нових громад. Розкажіть про це детальніше.
– Програма «ULEAD з Європою» розробила пакет навчальних та інформаційних матеріалів під загальною назвою «Перші кроки новостворених громад», який представники регіональних офісів запропонували керівництву громад. Пакет підтримки містить наступні модулі:
- підготовка та проведення першої сесії,
- кадрові питання,
- реорганізація (після законодавчого закріплення),
- підготовка та проведення бюджетної сесії.
До складу авторської групи, яка готувала навчальні матеріали, увійшли керівники окремих регіональних офісів Програми, радники з питань муніципальних фінансів, децентралізації та місцевого самоврядування, тому вони охоплюють усі аспекти проблемних питань, які постануть перед новообраними радами. Окремо хочемо підкреслити, що матеріали щодо процедури реорганізації будуть доопрацьовані після законодавчого врегулювання цього питання.
– Які активності Програми будуть корисними для громад?
– Із впевненістю можу сказати, що усі активності Програми є корисними для громад. Але, враховуючи, що потреби громад відрізняються, то і їх інтерес до тих чи інших заходів Програми також різниться.
З метою розвитку спроможності територіальних громад Програма використовує різні методи роботи та працює в багатьох напрямках, зокрема, проведення навчань та консультацій для громад, організація навчальних візитів, підтримка щодо підготовки документів, допомога громадам в розробці проєктів розвитку та розробці стратегій розвитку.
Завершилось подання документів та невдовзі будемо мати результати оголошеного Програмою конкурсу проєктів «Волонтерство в громаді», метою якого є розвиток культури волонтерства та заохочення волонтерських ініціатив у територіальних громадах України для подолання актуальних викликів, зумовлених пандемією COVID-19.
