Страсна п’ятниця – день, коли треба замислитись над буттям і бути смиренними. Субота – останній день посту і підготовки до світлого свята Христового Воскресіння.
Велика субота – передостанній день перед Великоднем, який для вірян є скорбним і радісний водночас, адже він передує світлому воскресінню Христа. У багатьох храмах тривають літургії та освячуються великодні страви, які їсти можна тільки у неділю після закінчення всеношної служби. Вона триває з 12-ої ночі до великодньої утрені.
У неділю віряни святкують найсвітліший день року – свято Воскресіння Христа!
Великдень – це особливе свято, який шанують багато, а святкують практично всі. Навіть на законодавчому рівні в день Пасхи дається вихідний, щоб люди могли не тільки відпочити, а й помолитися. Традиційно у Великодню неділю прийнято веселитися, відпочивати від трудів мирських, а також молитися і радіти воскресінню Христа, але при цьому існує і ряд заборон на деякі справи мирські або бажання, про які і піде мова.
Чи можна працювати в день Пасхи?
Багато хто вважає, що працювати в день Пасхи не можна, так як це великий гріх. Проте церква це думка в деяких випадках спростовує. Багато людей в силу обставин в день Пасхи знаходяться на робочому місці і, відповідно, віддати данина святу повною мірою не можуть, але це не вважається гріхом. Головне виконувати свої обов’язки сумлінно і не сумувати, адже Великдень – все-таки свято.
Також вважається, що в день Пасхи не можна займатися господарськими клопотами, прати, шити, прибирати. Але церква подібні клопоти не забороняє, а наполягає на тому, що день Великодня святковий, тому найкраще всю домашню роботу зробити заздалегідь або обмежити до мінімуму, тобто затівати генеральне прибирання або прання не варто, а ось посуд помити або погладити сорочку ніхто не забороняє .
Які місця можна відвідувати на Великдень, а які не можна?
Існує думка, що у Великодню неділю не можна відвідувати кладовище і служити панахиди за упокій, але церква, знову ж таки, категоричної заборони на подібні візити не ставить, однак радить утриматися. Справа в тому, що Великдень – все-таки свято, тому в цей день варто веселитися, святкувати, а не сумувати, згадуючи коханих людей, які покинули нас. Відвідати могилу близьких людей можна і пізніше – в Поминальний день, а панахиду замовити після.
Також вважається, що в ніч на пасхальну неділю обов’язково потрібно відвідати церкву, помолитися і отримати відпущення гріхів і Причастя, але ж обставини у людей бувають різні, як і можливості, тому церква рекомендує в таких випадках просто помолитися, адже Господь чує нас скрізь незалежно від того, де ми знаходимося. Якщо молитва щира і йде з самого серця, вона буде почута.
Вміст кошика, який зазвичай приносять до храмів на освячення до святкового столу, має давні традиції. Обов’язковим має бути паска, сир або масло, м’ясні страви – домашня ковбаса або буженина – і сіль. Також дозволяється червоне вино, як символ крові Ісуса Христа. Але є те, чого на освячення нести не можна. Це інший алкоголь, кров’янку, гроші і гаманці.
Великодні повір’я
Три дні в церкві правиться святкова служба. Якщо хто хоче навчитися якого ремесла, повинен на перший день Пасхи йти до церкви, і коли священик вперше скаже: “Христос воскрес!”, то тихо відповісти: якщо хоче навчитися шити – «голка в руках»; майструвати – «сокира в руках»; т.д.
Дівчата, щоб вийти заміж повинні були під час церковної служби на Великдень потрібно сказати про себе: «Воскресіння Христове! Пошли мені нареченого холостого! ».
Якщо дитина народилася в пасхальну неділю, то вона неодмінно стане відомою, знаменитою людиною. Той же, хто народився на пасхальному тижні, буде мати міцне здоров’я.
Хороша прикмета на Великдень почути зозулю – це віщує поповнення в сімействі, а молодим дівчатам – швидке заміжжя.
Дівчата в цей день наводили красу – освячене червоне пасхальне яйце клали у воду, а потім цією водою вмивалися.
Жінка, у якої ніяк не виходить завагітніти, на Великдень повинна поставити поруч із собою зайву тарілку покласти туди шматочок паски зі словами: “Паска для діточок!”. Після трапези цей шматочок кришили птахам.
Мами захищали своїх дітей таким чином – починаючи з Великодня і тиждень потому малюкам натщесерце давали спочатку шматочок освяченого паски і лише потім тільки годували іншою їжею.
У народі є віра, що в дні великих свят стають більш активними демонологічні істоти, особливо ті, що живуть серед людей. Саме в це свято попадалася рідкісна можливість побачити, а якщо пощастить – і приборкати відьму: як сторож відкриє церкву, всі відьми лізуть цілувати замок, щоб вони скрізь їм самі відкривалася; намагаються відьми смикнути батюшку за ризи або витертися ними: якщо не вдасться, то вона на цілий рік втрачає свої чари.
Великдень — це також час поминання покійних. Рідні приходять на могили померлих, згадують їх молитвою та добрими словами, а також просять у них прощення. Часто залишають на могилках трохи свяченого. Як не дивно, уважалося щастям умерти у великодній тиждень, тому що всієї душі в ці дні попадають у рай і цих людей не можна оплакувати, а ховати треба з радістю, думаючи про те, що душу потрапила в рай: «цим днем Бог водить всіх мерців у рай». Протягом трьох днів ворота раю відкриті (відкриті і царські врата в іконостасі), і душа відразу полетить на небо, до раю. У труну померлому кладуть червоні крашанки: померлих на Великдень зустрічає сам Христос, христосується з їхніми душами.
Народні прикмети
На Великдень повинна бути така сама погода, що й на Благовіщення.
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.
Якщо на Великдень небо ясне та сонце грає — до багатого врожаю та теплого літа.
Якщо на другий день Великодня ясна погода — літо буде мокре, якщо хмарна — літо буде сухе.
