«З якого ти поверху неба?» я написала ще під час навчання в Берклі. Цю фразу якось ненароком зронила одна дуже важлива для мене людина, яка тоді сильно мене надихала.
Я написала приспів і відчула, що не вистачає чоловічого голосу. Тож надіслала його Ярмаку. Саші трек одразу сподобався, але він був постійно на завданнях — тому я не наважувалась часто турбувати, тільки іноді мʼяко нагадувала про пісню, яка чекає саме на нього. І вона дочекалася!
Куплети Саші й мій приспів в цій пісні — це, мабуть, одні з найбажаніших слів, які тільки може почути жінка. Це пісня про зріле кохання, про взаємну повагу, про те, коли двоє по-справжньому розуміють, що означає бути разом.
Це одна з тих пісень на альбомі, яку я можу слухати по колу десятки разів.
