Упасти на матрааац
Будинки коробки
І я б тебе ударив, але якось не з руки
Розсічені думки, горить ультрамарин
Витрушуй мене всього, як пір‘їни із перин.
Цей вітер як душа, це тіло наче пил
І вихор нас з тобою підіймає до хмарин
Відмотую назад, німіє все лице
Ми рухаємсь по колу, не зламати це кільце
