Стрітення Господнє - одне з найбільших християнських свят. Воно входить до переліку дванадесятих свят, які приурочені важливим подіям у житті Ісуса Христа.
За новоюліанським календарем Стрітення в Україні відзначають 2 лютого.
На Стрітення віряни вшановують зустріч Сина Божого Ісуса Христа з людьми. Згідно з церковними переказами, саме цього дня Діва Марія та її чоловік Йосип принесли новонародженого Ісуса до храму, щоб подякувати Господу.
Там на них уже чекав Симеон Богоприємець, який і став символом народу. Він жив майже 300 років, очікуючи зустрічі з Ісусом. Щойно він узяв малюка на руки, відразу помер. Цим він визнав у Христі Визволителя, про якого йшлося у пророцтві.
У старослов'янській мові "стрітення" означає "радість" або ж "зустріч". Тому саме так називається свято. Його історія сягає своїм корінням III-IV століть. У той час вперше зустрічаються у творах згадки про святкування Стрітення. Однак, офіційно у Візантійській імперії свято визнали у 542 році під час правління імператора Юстиніана.
Аналогічне до Стрітення свято відзначали на українських землях ще в дохристиянські часи. Тоді його називали Громовиця, Стріщення або Зимобір. У народі кажуть, що цього дня зима відходить, а літо вступає у свої права. При цьому вони зустрічаються і сперечаються між собою. Тому часто в цей період може різко змінюватися погода. За повір'ям, якщо ввечері потепліло, то виграло літо і воно залишиться панувати вже до наступної зими.
Із приходом на українські землі християнства, давнє свято переплелося з новим. З'явилися також нові традиції. Зокрема, цього дня віряни обов'язково йдуть до церкви.
На Стрітення Господнє традиційно освячують воду та свічки. Останні називають "громичними". Є традиція запалювати їх під час грози, щоб вберегти своє життя і худобу.
Воду потрібно набрати до нового посуду, який ще не використовувався. Посудину з освяченою водою потрібно принести додому й берегти. Вірять, що вона має цілющу силу і здатна лікувати хвороби.
