Наш колега закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Сергій пригадує, що крайнім його редакційним завданням було описати події, що відбувалися на Майдані у Києві.
Про воїна пише Слово правди.
– Інколи жартую, що пішов знімати сюжет, і дотепер його знімаю. Там, на Майдані, я відчув надзвичайну атмосферу підтримки та допомоги. Тисячі згуртувалися заради однієї мети – нашої Великої Перемоги, яку ми виборюємо й нині…
У 2014 році Сергій вступив у добровольчий батальйон ОУН, а пізніше перевівся у ЗСУ. Розпочинав свій бойовий шлях у Пісках на Донеччині, де отримав перший бойовий досвід, де були перші здобутки і, на жаль, перші втрати. Тоді здавалося, що гіршого годі й уявити. Але у лютому 2022 року все змінилося… Розпочалося повномасштабне вторгнення московії в Україну.
Нині Сергій вже командир підрозділу й переконаний, що його побратими справді героїчні люди, які стримують шалену навалу окупантів, нищать їх десятками. Це дається неймовірними зусиллями, але коли ти віриш у те, що робиш, сили знаходяться.
Три рази був поранений, але після лікування одразу повертався в свій підрозділ: «Бо там мої хлопці. Я потрібен їм, а вони – мені!»
Як командир підрозділу велику увагу приділяє навченості тих бійців, які нещодавно прийшли в підрозділ: вогнева, інженерна та медична підготовка, тактика, тактична медицина. Адже переконаний, що в бій повинен іти навчений солдат.
– Ціную кожного свого побратима, – каже Журналіст. – Знаю наскільки інколи важко морально, тому намагаюся придивлятися до кожного: який у нього настрій, що його турбує. Якщо бачу, що якісь негаразди, намагаюся заспокоїти, поговорити. Це важливо.
Сам Сергій знаходить розраду в книжках, при найменшій можливості читає.
– Книжка відволікає, надихає. Хоча коли став командиром підрозділу, то вподобання в літературі дещо змінилися, – жартує Журналіст. – Нині ж надаю перевагу керівним документам, статутам. Якщо ж серйозно, то я зовсім по-іншому став оцінювати своїх колишніх командирів. Тепер я знаю, яка це важка і вкрай відповідальна посада – командир підрозділу. Вдячний їм за досвід, науку й поради.
А поки Журналіст продовжує зі своїм підрозділом виконувати своє редакційне завдання під назвою «Перемога»!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Луцькі рятувальники поділилися спогадами про перший обстріл аеродрому
