У Харкові біля пам'ятника Тарасу Шевченку в центрі міста відбулася громадянська панахида по загиблій у зоні ООС харків'янці, старшому солдату батальйону "Донбас-Україна" Яні Червоній.
Про це повідомляє Укрінформ.
Учасники траурного мітингу - представники влади міста та області, волонтери, близькі Яни Червоної, бойові побратими. У 2016 році вона добровільно вибрала службу в армії - як реальний спосіб захистити свою країну і свою родину, в тому числі двох дітей - восьмирічну доньку і десятирічного сина - від російської агресії.
Біля труни, покритої національним прапором України - члени родини: мати Тамара Михайлівна, чоловік Сергій, діти ... Хвилина мовчання. Почалася панахида, звучить молитва. Військовий духовий оркестр виконав гімн України. На заклик бійців всі присутні опускаються на одне коліно, віддаючи останню шану в пам'ять про загиблу. Лунають спогади, заклики любити батьківщину, як любила її Яна Червона.
Учасники мітингу, не приховуючи сліз, траурною процесією проходять повз труну, буквально засипану квітами...
Після закінчення мітингу учасники прощання рушили на міське кладовище № 18. Яну Червону під триразовий військовий салют поховали на Алеї слави, де вже знайшли останній притулок більш як сто загиблих в бою з ворогом бійців-харків'ян.
Як розповів кореспондентові Укрінформу командир батальйону "Донбас-Україна" полковник В'ячеслав Власенко (позивний "Філін"), Яна Червона була справжнім бійцем, професійно володіла кулеметом.
"Водночас вона була хорошим товаришем, могла підтримати бійців у тяжку хвилину, вселити в них впевненість у перемозі. Вона любила своїх дітей, постійно була з ними на зв'язку, не раз приїжджала додому у відпустку, але завжди поверталася на передову: в цьому вона вбачала свій головний обов'язок", - говорить командир батальйону.
Читайте також: «Червоний хрест» відправив на Донбас вісім вантажівок з гумдопомогою
Він розповів, що як волонтер вона допомагала бійцям з 2013 року, брала участь у патріотичних акціях, мітингах Євромайдану, співпрацювала з "Правим сектором". Мала чітку позицію відносно ворогів України - як зовнішніх, так і внутрішніх. "Вибравши армію, прийшла солдатом в 54-у бригаду. На війні немає тих, хто б не боявся. Головне, вміти побороти страх. Вона вміла, була прикладом для бійців", - розповів Власенко.
Згадав він також про обстріл з боку російсько-окупаційних військ 2 квітня, під час якого загинула кулеметниця Червона з позивним "Відьма": "Обстріл почався о 13.00 і тривав три години. Міни лягали навколо нашої позиції, але ворожий дрон кружляв на висоті в 1 тисячу метрів і уточнював ціль, тому коло звужувалося, доки чотири снаряди не влучили в бліндаж, де знаходилися два бійця: старший солдат Яна Червона і молодший сержант Олександр Мілютін. Снаряд пробив настил і заглибився на півтора метри в землю, залишивши за собою руїни. Лише після того, як атака була відбита, бійці кинулися руками відкопувати товаришів. Обидва бійці загинули...".
