На Шевченківський вечір у Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки запросили учнів місцевої школи. Завідувачка музеєм Ольга Бойко розказує, що традиційно вшанували Шевченка так, як це робили у Колодяжному і самі Косачі.
«Подруга дитячих років Лесі Українки Варвара Дмитрук з Колодяжного залишила нам спогади, в яких описує, що до Шевченківських днів у садибі зазвичай проводили велике прибирання. Потім всі домашні та гості родини збиралися у вітальні, на стіл ставили портрет Тараса Григоровича, вбирали його у рушник, запалювали свічку пам’яті. Напередодні цього дня Петро Антонович Косач привозив із Ковеля цукерки, якими пригощали опісля сільську дітвору, на кухні напікали пиріжків також для гостей. Олена Пчілка, мама Лесі, проводила зі своїми та селянськими дітьми вікторини за творчістю Шевченка, діти ставили сценки за його творами, Леся і її брат Михайло збирали сільську дітвору у білому будиночку, якого батько подарував Лесі, читали вголос твори Шевченка, обговорювали їх», - ділиться Ольга Бойко.
Як інформує "День", цього року Шевченківський вечір відбувся не у білому чи сірому меморіальних будиночках, а в приміщенні музею. Школярі та працівники музею читали ті твори Шевченка, які їм до душі, і атмосфера була досить емоційна, зворушлива.
А там часом зібратися у котромусь із меморіальних будиночків немає змоги. Всю зиму вони не опалюються, грубки тут вже аварійні, їх заборонено використовувати. Та й самі меморіальні споруди давно потребують реконструкції, проте справа роками не зрушує з місця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заради шансу стати «ТОП-моделлю по-українськи» лучанка пішла на обман
