Депутати Луцької міської ради виступають за заборону продажу землі сільськогосподарського призначення.
Про це йдеться у проекті рішень міськради поданого головою фракції ВО «Свобода» Миколою Федіком.
Фракція ВО «Свобода» у Луцькій міській раді зареєструвала зверення до президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради України Дмитра Розумкова та прем'єр-міністра України Олексія Гончарука щодо заборони продажу землі сільськогосподарського призначення.
До слова, сільськогосподарська земля – це єдиний стратегічний ресурс, який не підлягає відтворенню, є репродуктивною умовою життєздатності та збереження генофонду нації, від якого, зрештою, залежить продовольча безпека та економічна роль України в світі.
Узаконення торгівлі землею сільськогосподарського призначення – пряма загроза для її відчуження на користь олігархічного або чужоземного капіталу. З метою недопустити перетворення України на сировинну колонію, в якій українці опиняться в статусі наймитів «на нашій не своїй землі», необхідно заборонити продаж землі сільськогосподарського призначення.
Читайте також: Володимир-Волинська районна рада - проти продажу землі
Далі текст звернення подаємо без змін і правок:
«Останнім часом центральна влада в Україні заявила про намір і активно просуває ідею скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення та відкрити «ринок землі», в тому числі для іноземців – через юридичних осіб. Українці вже побачили і почули безліч публічних заяв, розширених нарад, проведених форумів, тематичних телевізійних ток-шоу, які були підпорядковані одному завданню – «заколихати» українців й довести, що нібито торгівля українською землею відбуватиметься винятково в інтересах «малого та середнього фермера».
Аналіз законопроекту про обіг землі переконує, що насправді вся потуга пропаганди створює реальні загрози подальшого продажу землі іноземцям (через формулу «юридичним особам – резидентам України»).
Суть цієї «аграрної реформи» подібна до ваучерної приватизації. Коли власниками номінально стають усі громадяни України, які мають на руках папірці з написом «ваучер», а фактичними господарями – декілька наближених до кланово-олігархічних кіл компаній. Суть аграрної реформи з розпаюванням і подальшим перепродажем – аналогічна. Номінально – всі співвласники, а фактично власниками української землі стануть місцеві олігархи та іноземні компанії.
Читайте також: «Свобода» – проти продажу української землі як стратегічного ресурсу
Із цього приводу наголошуємо, що сільськогосподарська земля – не просто привабливий об'єкт для інвестицій. Для Української нації – це єдиний стратегічний ресурс, який не підлягає відтворенню, є репродуктивною умовою життєздатності та збереження генофонду нації, від якого, зрештою, залежить продовольча безпека та економічна роль України в світі.
Нашій державі належить значна частина світових запасів чорноземів, вартість яких в умовах постійного зростання дефіциту продовольства на глобальному рівні важко переоцінити. Узаконення торгівлі землею сільськогосподарського призначення – пряма загроза для її відчуження на користь олігархічного або чужоземного капіталу та перетворення України на сировинну колонію, в якій українці опиняться в статусі наймитів «на нашій не своїй землі», а держава втратить вплив на внутрішній продовольчий ринок.
Згідно зі ст. 13, 14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу і основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Ніхто не може позбавити Український народ її основного національного багатства.
Читайте також: Павло КАРПЮК: Бачу п’ять загроз і ризиків, які нависнуть над Україною у зв’язку з намірами влади розпродати землю
Виходячи з системного погляду на положення статей 1, 2, 3, 5, 13, 14, 41, 66 Конституції України, розпорядження правом власності на землю, особливо сільськогосподарського призначення як репродуктивного базису, може бути обмежено в інтересах суспільства і дбання про збереження сфери життєзабезпечення прийдешнім поколінням Українського народу. І таке розуміння щодо обмеження права власності на землю в інтересах суспільства є в усьому цивілізованому світі, зокрема в Канаді, Польщі, Франції, Угорщині, Ізраїлі та інших державах.
Як один із представницьких органів аграрного Волинського регіону, Луцька міська рада була і залишається послідовною у питаннях відстоювання інтересів власників селянських і фермерських господарств, переважна більшість із яких на Волині за існуючих реалій – проти продажу земель сільськогосподарського призначення.
Українська земля рясно скроплена кров’ю багатьох поколінь наших Героїв, за неї боролись і віддавали свої життя десятки мільйонів українців. І сьогодні на Донбасі новітні Герої України ціною своїх життів захищають українську землю від московського агресора. Тому ми, як частина української нації, усіх – «і мертвих, і живих, і ненарожденних» – не маємо морального права розпродати надбання нації, за яке боролися покоління українців і яке маємо передати у спадок нашим нащадкам.
Читайте також: Волинський аграрій пропонує прибрати з земельної реформи «юридичні особи» в будь-якій формі
Саме тому ми, депутати Луцької міської ради, виступаємо за заборону продажу землі сільськогосподарського призначення на законодавчому рівні. Тільки в таких умовах українці будуть господарями на своїй землі, а не кріпаками, як того домагаються олігархічні клани.
У зв'язку з викладеним, вимагаємо від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України:
1. Заборонити в Україні торгівлю землею сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування.
2. Дозволити особам, які законним способом набули право власності на землі сільськогосподарського призначення, здійснювати передачу своєї земельної власності прямим родичам або продавати лише державі. Не дозволяти право власності на землю іноземцям та особам без громадянства.
Читайте також: Ринок землі: буде, але не одразу(соціологія)
3. Гарантувати право приватної власності на присадибні земельні ділянки, землі сільськогосподарського призначення, отримані під час розпаювання, одержані в спадщину, даровані чи відступлені прямими родичами та ті, що перебувають під житловими будинками й іншою нерухомістю.
4. Розробити та забезпечити дієву реалізацію державних програм підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, зокрема програми стимулювання розвитку кооперативів та сімейних фермерських господарств і програми сприяння виробництву сільськогосподарської техніки з поступовим митним обмеженням імпорту техніки, аналоги якої виробляють в Україні».
