Польські депутати наголосили, що українці «мало знають про злочинний характер УПА» та закликали до «проведення просвітницьких заходів, які стануть основою для співпраці» між державами.
Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 81-шу річницю, яку польські парламентарі називають «злочином геноциду, вчиненим проти поляків українськими націоналістами», передає «Європейська правда», пише "ВолиньUA".
За постанову про Волинську трагедію, яку в польській історіографії називають «Волинською різаниною», голосували 427 депутатів, проти не було жодного, утримались сім депутатів. Торік за резолюцію віддали свої голоси 440 польських парламентарів.
Авторкою резолюції стала 54-річна депутатка національно-консервативної партії «Право і справедливість», членкиня Ради національних медіа Йоанна Ліхоцька [Joanna Lichocka]. У документі згадується про події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, «відбулася Кривава неділя» – кульмінаційний момент Волинської трагедії, який супроводжувався «акціями та масовим знищенням польського цивільного населення на Волині Організацією українських націоналістів Степана Бандери (ОУН-Б), Українською повстанською армією (УПА) та українським цивільним населенням». У резолюції зазначено, що у «Криваву неділю було атаковано 99 населених пунктів, переважно у Володимирському та Горохівському районах. Масові вбивства продовжувалися і в наступні дні», пише Onet.
«Жертвами вбивств, які досягли кульмінації влітку 1943 року, стали поляки, а також, у значно менших масштабах, росіяни, українці, євреї, вірмени, чехи та представники інших національностей, які проживали на Волині»,– ідеться у документі.
Згідно з документом, «унаслідок геноциду, вчиненого у 1943-1945 роках, було вбито понад сто тисяч громадян Другої Речі Посполитої, переважно селян».
«Сейм Республіки засуджує всі спроби релятивізації правди про Волинську різанину, а також лицемірство і фальш в обговоренні цієї події. Вже під час Другої світової війни командири ОУН/УПА використовували тактику звинувачення радянської влади та німців», – ідеться в постанові.
У документі зазначається, що «в Україні мало знають про злочинний характер Української повстанської армії», відтак сейм Польщі «закликає до проведення всіх просвітницьких заходів, що стануть основою для співпраці між Польщею та Україною».
Постанова також стверджує, що в Україні «зростає популярність згадок» про Організацію українських націоналістів та УПА та закликає на державному рівні «докласти зусиль для викорінення такого ставлення». Разом з тим у документі пропонується вшанувати пам’ять українців, які, «ризикуючи власним життям, рятували поляків». Пам’ять про рятівників громадян Польщі «повинна бути наріжним каменем для побудови польсько-українських відносин на основі правди та протистояння шовінізму», додається там.
До слова, нещодавно віцепрем'єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна не зможе стати членкинею Євросоюзу, поки не виконає умову, пов’язану з історичним питанням Волинської трагедії. Водночас чиновник не запропонував конкретних дій, як можна розв’язати ці історичні суперечності, або вимог, які Польща поставить перед Україною.
Волинська трагедія 1943-44 років – це двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Кількість жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, коливається від 30 до 70 тис. людей, проте цифри офіційної Варшави – 100 тис. загиблих поляків. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тис. до понад 20 тис. людей. У Польщі трагічні події на Волині трактують як «геноцид», натомість в Україні ці події називають «трагедією» і закликають до взаємних вибачень і міжнаціонального прощення і примирення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За добу ворог втратив понад 1300 вояків і 12 танків
