Впродовж крайніх 5-10 днів багато дописів у соцмережах про збільшення цін і тарифів на газ, електроенергію, опалення, воду, постачання газу тощо.
Народ обурюється. І справедливо це робить.
Але...
Шановні українці, у пошуках винуватця (крайнього) не розділяйте Владу на теперішню та минулу, бо усі ці підвищення - це схема одного безкінечного процесу (ланцюжка із ухвалених Законів ВРУ - Рішень КМУ - бізнеспланів "нових" Власників ресурсів) та узгодженого між ними алгоритму спільних дій, які послідовно впроваджує в наше життя кожна Вибрана народом влада впродовж 20 років.
Пам'ятаєте як у листопаді 2013 р. Яценюк критикував Азарова (а він перед тим Тимошенко) за високі ціни на газ? Що зробили Яценюк і Гройсман у 2015-2018 рр.? Правильно - у 3-4 рази підвищили ціни на газ і електроенергію. У 2019 вже Зеленський критикував попередників за ті ж самі ціни, але його уряди знову їх підвищують. І так буде далі.
Сутність цього алгоритму дуже проста - це відчуження національного багатства (надра, корисні копалини, земля с/г призначення, вода, ліси тощо) від українського народу (інших народів також) та останочне закріплення цих багатств у руках приватних власників (різного походження, які діють спільно) з метою - наживи (отримання надприбутків).
Чому? Бо хто контролює і володіє природніми багатсвами націй, той - контролює увесь Світ та регулює різноманітні процеси і темпи розвитку окремих Держав.
Саме тому, із усіх ліберальних щілин, кричать і вимагають захисту "прав" власності. Але не власності народу, чи малих і середніх підприємців, а награбованої "приватної власності", що опиналася в руках місцевих олігархів та транснаціональних корпорацій.
Запам'ятайте!
Жодного Ринку природніх ресурсів чи національних багатств - не існує, і бути неможе. Бо усі ці ресурси і багатства (земля, вода, газ, природні копалини тощо) - створені Богом і Землею, вони є унікальні і вичерпні для кожної нації і держави за місцем їх знаходження.
Тому, обсяги їх видобутку і споживання та ціни на ці ресурси в кожній національній Державі - є Регульовані залежно від її потреб, рівня розвитку, періоду життя, рівня доходів населення і суб'єктів господарювання, поглядів і перспектив на майбутнє, геополітики тощо.
Ринок і ринкові ціни можуть бути лише на ту продукцію (товари, роботи, послуги), яку самостійно (унікально, інноваційно, творчо) виробляє багато різних підприємств на конкурентному ринку для багатьох споживачів. І навіть там є обмеження (ліцензійні умови, квоти, мито, податки).
Отож, усі підприємства видобувачі природніх ресурсів, особливо стратегічних (газ, нафта, вода, золото, уран, залізна руда тощо) та виробники енергії (атомні, гідро і теплові електростанції) + їх постачання і збут мають бути у суспільній власності українців.
А ціна для споживачів має визначатися так: собівартість видобутку (виробництва) + регульовані податки і збори + нормативний прибуток (покриття необхідних інвестиційних видатків на розвиток галузі + надходження до державного і місцевих бюджетів).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Слухаємо українську»: в одному з волинських вишів започаткували мультимедійний проєкт (ВІДЕО)
Заробляти має держава, а не олігархи.
Усі решту види діяльності + вітрова, сонячна, біоенергетика можуть розвиватися і будуватися приватними підприємцями та продаватися з метою отримання прибутку на засадах конкуренції.
Нарікаючи на владу, пам'ятайте, що за брехунів і злодіїв, які вас надурили раз, другий, третій - більше голосувати не треба!
Вперед! До національної Держави, яка дбає про свій народ і сприяє його всебічному розвитку, до української України.
Слава Україні!
Йосиф Ситник - Доктор економічних наук, завідувач кафедри менеджменту персоналу та адміністрування, доцент Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», член ВО «Свобода».
