У селі Лаврів Боратинської громади Луцького району, – скандал із перевізником. Щоденно з тростиною, чи з торбами, чи з дітьми на руках людям треба пішки йти 3, а то й більше кілометри.
Площа села понад 80 кілометрів квадратних. Населення майже 1200 людей, більшість пенсіонерів і багатодітні сім'ї, - йдеться у сюжеті 12 каналу.
Із Луцької автостанції до Лаврова чотири рази в день їздить автобус №202. Утім, частина лаврівців все одно змушені ходити пішака. Перевізник відмовляється вести людей в кінець села.Із березня, кажуть люди, перевізник ні з того, ні з сього вирішив скоротити свій рейс аж на три кілометри. Перевізник каже, справді заборонив водіям їхати в кінець. Все через те, що дорога надто погана. Щебінь, яким всипані останні три кілометри шляху, постійно псує йому колеса. А поки перевізник шкодує колеса, люди змушені йти три кілометри дорогою. А ті, що живуть на хуторі, ще й полями.
«Як перестав до нас їздити автобусом, ми ходимо ногами. З понеділка по п'ятницю. Виходить, біля 5-7 кілометрів.В сільраду не поїдеш, у травмпункт не поїдеш», - бідкаються люди.
В обласному управлінні транспорту кажуть, - і правильно робить, що не їздить. Бо є офіційний документ – схема руху автобусного маршруту. Виявляється, дорога до кінця села туди не входить.
«Просто людям, щоб допомогти, щоб жіночки з цими торбами не тягнули на стільки кілометрів, він виїжджає. Добра воля перевізника», - зазначили в обласному управлінні транспорту.
З'ясовується нова обставина – двічі на день, вранці і ввечері маршрутка таке доїжджає в кінець села. Аби на роботу із роботи люди не йшли, пішки, каже перевізник, він їде їм назустріч. Перший і останній рейси на свій страх і ризик продовжив до кінця села. Здавалось б компроміс. Аж ніяк. Селяни незадоволені.
«У мене особисто лежача мама. Мені треба туди, бігом, назад поїхати купити памперси, ліки, і я не можу, плюс так само от магазин, я не можу на цілий день рано поїхати, ввечері приїхати», - каже жителька села.
Перевізник теж незадоволений.
«Це наше порушення, це не неправильна робота, ми не повинні туди взагалі їхати. Ну, якщо його забрати, жодного рейсу не буде у кінець», - каже перевізник.Влада теж незадоволена. Чиновники говорять про самоуправство водія і натякають на штрафи.
«Якщо він не дотримується графіку руху і схеми руху, якщо є такі порушення, ми будемо зобов'язані розірвати договір, тому що він неналежним чином виконує умови», - кажуть чиновники.
Схоже, складаючи ці умови договору, чиновники не надто переймалися проблемами селян, для яких ніби як і запускали маршрутку. Бо мало того, що до кінця села не доїжджає, то ще й графік руху вкрай незручний. От і виходить, адміністрація і перевізник про щось між собою домовилися, договір уклали, а потерпають мешканці села.
«З роботи до шостої і до сьомої буває працювати, ніхто не може, тому що о 17:40 остання маршрутка відправляється, вже назад ми не маємо чим доїхати. У церкву, допустимо, в неділю чи свято яке, ну я рано поїду, туди заїду, а додому 5-6 кілометрів вже у мене сили немає йти. Я плачу, він сміється», - обурюються селяни.
Відповідь на питання, як вирішити проблему, у чиновників облдержадміністрації очевидна – змінити записи у папірцях.Ну або, якщо на мові держслужбовців, внести зміни в умови договору з перевізником. Зробити це посадовці ніби як не проти, але висувають цілий ряд умов.
«Ми говорили з перевізником і ми говорили з старостою. Якщо вона зробить належну дорогу, облаштує відповідні зупинки, зробить місце, де автобус може розвертатися, так як вони хочуть, то ми цей маршрут продовжимо», - додають чиновники.
Староста села Лаврів каже, і рада була б зробити дорогу. Але…
«Ми подавали пару років підряд заяву на проведення ремонтних робіт. Ми думали, що вже перед війною, як мала починатися війна, ніхто ж не знав. Наша дорога попала в ремонт. Але почалась війна і всі роботи по цих процедурах заморожені були. Сьогодні, буквально в п'ятницю, я спілкувалася з керівником служби автомобільних доріг,Нас запевно, що тендер по нашій дорозі прийшов. І через тиждень, на гіршому випадку, мають підрядники заходити на роботи», - каже староста.
Не через тиждень, а ж у серпні дорожники заїдуть у лаврів, розказала керівниця служби автомобільних доріг. Якщо й зроблять цей ремонт, то чи влаштує новий щебінь на дорозі примхливого перевізника чи вимогливих чиновників – невідомо.Хоча рішення проблем селян насправді просте і очевидне – змінити перевізника.
Староста Лаврова каже, є підприємець Ігор Остимчук, який готовий возити людей у кінець села навіть по проблемній дорозі. От тільки по процедурі не зможе зробити це, поки діючий перевізник не зніметься з маршруту. Або ж облдержадміністрація не ухвалить такого рішення.
«Ми мали телефонну розмову з перевізником, я йому кажу, що якщо вам не подобається, якщо є такі умови, що вас не влаштовують, люди, дороги і все інше, знімайтеся. Є люди, які зацікавлені і вони будуть працювати для громади. Він сказав, що ні», - розповідає вона.
Слова старостина підтвердив і перевізник Ігор Остимчук. Мовляв, готовий возити селян у кінець Лаврова. А поки того не сталося, перевізник і далі шкодує колеса, а не селян. Дорожники і далі приймаються грошима на капремонт, а не мозолями на ногах мешканців Лаврова. А принципові чиновники Волинської обласної державної адміністрації і далі звіряють свої дії з нормативними документами, а не з проблемами людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Луцькому районі чоловік помер у септичній ямі
