Моє враження як громадянина - платника податків про прийнятий Верховною Радою кілька днів тому (30 жовтня), державний бюджет на 2025 р.
Якщо в державі криза, спричинена війною, вона торкається всіх і вся. Від Президента, прокурора до підприємця, фермера та домогосподарки. Суспільство з розумінням ставиться до цієї ситуації і задля Перемоги і виживання йде на розумні самообмеження. У свідомому суспільстві паски затягують усі, бо біда на всіх одна - це такий принцип соціальної справедливості.
Чомусь мені та моїм побратимам не приходить зараз думка відвідувати Середземноморські курорти чи вишукати дорогі автівки в той час, коли керовані авіабомби летять в житлову забудову Харкова, Запоріжжя, несучи біль і смерть, а Київ обстрілюється «шахедами» мало не щодня. Це не на часі, сьогодні це абсолютно зайве. На часі - вижити, зберегти країну, родину, своїх рідних і близьких.
У пам’яті ще зовсім свіжа історія з хмельницькими прокурорами і працівниками місцевого МСЕКу. Та хіба лише з ними. І ніби всупереч загальному осуду ціє історії громадянським суспільством, клерки з Кабміну та бюджетного комітету ВР прописують в проекті кошторису на 2025 рік 3.7 млрд. грн. на підвищення заробітних плат працівникам прокуратури!!!
Не на воюючу армію, що стікає кров’ю на покровському, курахівському напрямках, а на молодих червонощоких «інвалідів», результат від діяльності яких на сьогодні дорівнює нулю. У країні править бал тотальна всеохоплююча корупція, численні зловживання і крадіжки не розслідуються, винуваті до відповідальності не притягуються.
А ще передбачається у наступному році додаткове фінансування РНБО (+2.9%), НАБУ, НАЗК, АРМА (додатково 44%), судів (+1.5 млрд. грн), збільшення фінансування ВР на 26%, Офісу президента - на 11%, КМУ - на 20%, БЕБ - на 75%, Офісу генпрокурора - +18.2 млрд. грн,, митної та податкової служби - +7.9 та 15.27 млрд. грн. відповідно, МВС - з 351 млрд у 2024 р. до 438 у 2025 р.
Надмірно фінансуючи силовий блок, та органи влади, влада робить все для того, аби демотивувати українців вести війну. Знову повторюється та сама історія: одні воюють, інші жирують.
Близько 350 тис. грн. у новому фінансовому році будуть отримувати члени Рахункової палати. Який результат їхньої роботи, запитаю я вас? У 2023 році звертався з депутатським зверненням до Держаудитслужби щодо перевірки фінансово-господарської діяльності однієї структури. Відповіді до цього часу так і немає, аудит не проведений. Як мені пояснили, дозвіл на перевірку має прийти з головної управи у столиці. Такі захмарні заробітні плати не снились ні освітянам, ні медикам. Принагідно нагадаю, що середня зарплата за 2024 р. у вчителя становить 15 тис. грн. у медпрацівника - 16 тис. Можете порівняти з 68 тис. у прокурорів, 128 тис. суддівської винагороди чи 350 тис. у членів рахункової палати.
Держава і суспільство будуть здоровими тільки тоді, коли найбільш вшанованими у нас вважатимуться професії військового, вчителя та лікаря.
Загальна тенденція бюджету наступного року - урізання усіх соціальних видатків. Через військовий стан затягнути паски доведеться освіті, науці, культурі, медицині, спорту. Це нібито зрозуміло. Та виходячи з принципу соціальної справедливості і самодостатності, аналогічне затягування пасків і самообмеження мали бути і у працівників суду, чиновників обласних адміністрацій, офісу генпрокурора тощо. Чому не ставиться питання підняття заробітних плат військовослужбовцям, що для них є, зокрема, не самим останнім мотиваційним чинником?
Слава Богу, що у депутатів Верховної Ради хватило «олії в голові» зняти пункт про додаткові 3.7 млрд. грн. на підвищення прокурорських зарплат. Хоча, як на мене, лишилося багато контраверсійних речей, як от, наприклад, 43,2 млрд. грн. у Дорожньому фонді.
Так, погоджуюсь з тим, що головний фінансовий документ на 2025 рік є архіскладним. Соціальні видатки знижені на 50 млрд. грн., дефіцит становить 1.6 трлн. грн. Гроші є на що витрачати, але поки немає звідки їх брати. У такій ситуації, коли першочерговою статтею витрат є оборонний сектор, влада мала б вдатися до самообмеження по видатках і на себе, що було б чесним кроком по відношенню до простих українців.
Проте, коли це наша влада була схильна обмежувати себе хоча б у чомусь? Альтруїзм і безкорисливість точно не належать до її сильних сторін. А тому, як казав один відомий вітчизняний політик, «маємо те, що маємо».
Сергій Сівак, депутат Луцької районної ради від ВО «Свобода», заступник голови Луцької районної ради, майор медичної служби
