Україні загрожує диктатура!
І якби ж то військова диктатура бойових генералів!… В час війни це було б навіть зрозуміло. Бо життя українських бійців на фронті дорожче, аніж відкати на яйцях, куртках, мавіках…
А то ж диктатура цирульників, рестораторів, весільних фотографів та інших «кухарок» і «шарікових»!…
Диктатура антиукраїнська, антиєвропейська і відверто клептократична.
АНТИУКРАЇНСЬКА навіть не тому, що на ключові посади в державі все частіше чомусь потраплять не етнічні українці (ніби вони тотально тупіші за представників етнічних меншин, що також проживають в Україні, й з посеред 30 млн. українців нема кого достойного обрати!…). Але в першу чергу тому, що перекреслює цивілізовану демократичну перспективу України.
АНТИЄВРОПЕЙСЬКА, бо ініціатива ліквідувати такий важливий сегмент місцевого самоврядування як районні і обласні ради, демонструє, що красиві євроінтеграційні гасла – для брюссельських лохів, а насправді київські нувориші воліли б мати азійського типу безроздільну владу. Бо наявність реальних демократичних інституцій і механізмів – це один з головних індикаторів готовності держави-кандидата на вступ у Євросоюз. А місцеве самоврядування, в свою чергу, найкращий і найбезпосередніший вияв демократії.
Й до того ж шахраї навіть не намагаються докласти зусиль, аби прикрити свої безсоромні маніпуляції. То з одних уст високих достойників звучить ідея провести всупереч Конституції вибори під час війни – нібито на вимогу «демократично стурбованих» очільників ЄС. А то он вже з під пера інших появляється законопроект, що ставить за мету ліквідувати обласні і районні ради. А як же «демократично стурбований» Європейський Союз?… Воістину, ліва рука не знає, що робить права!...
А може навпаки – знає?... Бо як же інакше вкупі із президентськими та парламентськими виборами вже наступного 2024-го провести ще й дочасні вибори органів місцевого самоврядування, якщо Конституція в принципі цього не дозволяє?! Правильно – спочатку під прикриттям війни розпустивши обласні і районні ради. При цьому сподіваючись, що до часу тих виборів їхніх лідерів і депутатів, як місцевих авторитетів громадської думки, виборців призабудуть і тоді «кухарки» та «шарікови» вчергове на авторитеті Президента (як 2019-го до парламенту) валом повалять, аби зайняти їхні місця. Чим не технологія?!
А окрім цього такий хід дозволить ще й позбавити політичного прикриття органи місцевого самоврядування на рівні громад. Вони ж бо, залежачи від державних субвенцій на освіту, охорону здоров’я тощо, будуть як шовкові. Бо розмір таких субвенцій на конкретну громаду буде залежати від рівня послушності місцевої ради. Й не буде кому на рівні району та області відображати їхні спільні інтереси та політично вступитися за них перед столичною владою.
КЛЕПТОКРАТИЧНА, бо ця зграя захланних хапуг, набрана прямо таки з вулиці й базару без будь-якого відбору, а тільки на основі особистих знайомств та порук, жодного поняття не має про механізм функціонування держави. Й навіть не хоче мати та вчитися! Їй в голові лише – як поцупити ще не вкрадене попередниками. А це, серед іншого, комунальне майно, ліси, земля…
Боронь Боже, щоби цей законопроект пройшов у парламенті України! Бо тоді вже слідкуйте за руками… Ні-ні! Їм не треба обласних і районних бібліотек, навчальних закладів, соціальних інтернатів. Але от їхні майнові комплекси та земля – часто вже в обезземелених обласних та районних центрах – ще й як! А от лікарні – то таки гамузом попрямують в обійми приватного сектору української охорони здоров’я! Й допоки війна закінчиться й обласні та районні відновлять свою діяльність, то виявиться, що в майновому плані вони голі як бубон!...
Звичайно ж, для дискредитації місцевого самоврядування можна в керованих медіях розводитися про корупцію в місцевих радах. Але ж здоровий глузд підказує, що вона має значно благодатніший ґрунт там, де рішення приймає один чиновник, а не там, де його ухвалюють півсотня-сотня депутатів, що належать до різних партій, до умовних більшості й опозиції, й де перманентно конкурують між собою.
Що вже вказати, що при цьому виникає принципове питання, яка влада первинна – обрана народом, чи та, при якій один чиновник з вищого владного кабінету призначає іншого в нижчий владний кабінет?
Демократія дослівно з грецької – це влада народу.
То куди рухається держава, якщо владу народу візьмуть під ноги необрані народом чиновники?!...
Олександр Сич
Довідка:
Олександр Сич народився 16 липня 1964 року на етнічній Волині у с. Дерть, зараз Рокитнівського району, що на Рівненщині. Доктор політичних наук, професор ІФНТУНГ та Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
2015 року з його ініціативи створено Інститут наукових студій націоналізму. Офіційно зареєстрований у статусі громадської організації у 2019.
Автор нарисів і дослідницьких праць з історії визвольних змагань України, теорії націоналізму, сучасної політики.
Дослідник життя і творчості члена ОУН Степана Ленкавського.
Нині - голова Івано-Франківської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з питань ідеології.
